Нещодавно компанія Thales UK повідомила про чергові успішні випробування радіочастотної зброї спрямованої енергії (RFDEW) RapidDestroyer, під час яких система знешкодила 80 безпілотників. Десятки профільних видань написали про успіх, а деякі навіть заявили про успішне «знищення рою БпЛА». Журналісти DefPulse розібрались, чим ця зброя відрізняється від звичних засобів ППО ближнього радіусу і наскільки вона ефективна.
Що саме тестували у Британії
Випробування пройшли у квітні 2026 року на полігоні в Першорі (графство Глостершир) у партнерстві з виробником компонентів Teledyne e2v. Об’єктом перевірки був оновлений 4-панельний ефектор — замість односекційної антени попередньої версії. Більша антена, за заявою виробника, дає змогу сфокусувати більше енергії на цілі й збільшити дальність ураження.
За словами представника компанії, мішенями були окремі квадрокоптери моделі Target виробника Aerial Marks вагою по 1 кг, які збивали поодинці. Тобто рій дронів під час цих випробувань не тестували.
Водночас RapidDestroyer системно позиціонують як «anti-swarm» рішення. Однак на випробуваннях йшлося лише про серію послідовних одиночних збиттів для валідації нового ефектора.
Як працює радіочастотна зброя
RapidDestroyer — передає потужний імпульс радіочастотної енергії, який порушує роботу електроніки всередині дрона — польотного контролера, регуляторів швидкості двигунів, приймача, модуля супутникової навігації, схеми живлення.
За офіційними даними, результатом стає знерухомлення або падіння дрона: тобто ефект ближчий до електронного «жорсткого» знищення, ніж до глушіння сигналу керування, яке лише тимчасово розриває зв’язок з оператором.
Будь-яка електронна плата в дроні — це набір провідників і мікросхем. Коли на неї потрапляє потужний імпульс радіохвилі певної частоти, у цих провідниках виникає паразитний електричний струм: замість корисних даних плата «приймає» руйнівний сплеск напруги. Він або тимчасово «засліплює» електроніку, або фізично пошкоджує чутливі компоненти: все залежить від потужності й тривалості впливу.
Тому ефект РЧ-зброї інший, ніж у РЕБ-глушника. Глушник заважає радіоканалу між дроном і оператором, а після виходу з зони дії зв’язок може відновитися. РЧ-зброя ж діє напряму на систему апарата, і після ураження дрон найчастіше вже не відновлює керованість.
Система інтегрована з бойовою C2-програмою Thales і використовує штучний інтелект для виявлення цілей та підтримки прийняття рішень. Однак, як стверджує виробник, оператор все одно залишається в контурі керування й підтверджує застосування.
4-панельний ефектор, який тестували в Першорі, — велика антенна решітка: замість однієї випромінюючої панелі використали чотири, з’єднані так, щоб їхні хвилі складалися в напрямку цілі. Це дає сфокусований, вужчий і потужніший «промінь» енергії замість розсіяного випромінювання на всі боки. Звідси й заявлене збільшення дальності.
RapidDestroyer розвивається в межах британської програми Project Ealing. Окрім Thales UK (це провідний підрядник) і Teledyne e2v (компанія, яка надає мікрохвильові компоненти), до розробки залучені QinetiQ (радар виявлення OBSIDIAN) та Horiba Mira. Профінансовано це Міністерством оборони Британії: ще в грудні 2024 року представниця структури Марія Ігл заявляла про £184 млн, виділені на три роки на розвиток технологій спрямованої енергії у Британії.
Хронологія програми:
- Грудень 2024 — перші випробування демонстратора на полігоні Манорб’єр (Уельс) силами Royal Artillery Trials and Development Unit і 7 Air Defence Group. Дальність — до 1 км, вартість «пострілу» — до 10 пенсів.
- Квітень 2025 — понад 100 дронів відстежено й уражено за кампанію випробувань, включно з одночасним знешкодженням двох «роїв» по 8 дронів. За оцінкою МО Британії, це була найбільша на той момент операція британської армії з протидії рою.
- Квітень 2026 — тестування оновленого 4-панельного ефектора, 80 одиночних цілей.
Радар виявлення QinetiQ OBSIDIAN — тривимірна система стеження, здатна працювати в русі й виявляти повітряні цілі на відстані до 3,5 км. На комп’ютерній графіці, яку опублікувала Thales, ефектор змонтований на броньованому транспорті Wolfhound 6×6. Тобто йдеться про мобільний автоматизований комплекс, керований однією людиною.
Скільки це коштує і де можна застосувати
Розробник аргументує: вартість «пострілу» становить близько 10 пенсів (приблизно $0,13). Порівняно з ракетою-перехоплювачем вартістю в сотні тисяч доларів це і є головна причина інтересу до РЧ-зброї.
Звичайно, її не варто розглядати як заміну ракет. Ніша зброї — додатковий внутрішній шар протиповітряної оборони на останньому кілометрі. Це корисно для баз, логістичних вузлів, складів боєприпасів, РЛС, портів і командних пунктів. Тобто, зброя ефективна там, де об’єкт стикається з повторюваними атаками дешевих дронів, і збивати кожен ракетою фінансово недоцільно.
Обмеження в цієї зброї теж не кінетичні: дальність та ефективність визначаються виявленням цілі, прямою видимістю до неї, керуванням променем, наявною електроенергією, тепловідведенням та електромагнітною сумісністю з власними системами зв’язку й РЕБ поблизу.
Британські збройні сили розраховують ввести RapidDestroyer у стрій протягом найближчих років як засіб протидронного захисту рівня бригади. Паралельно в Британії розвивається лазерна DEW-програма DRAGONFIRE для есмінців Type 45. Детальніше про лазерну зброю і її перспективи ми писали раніше.
Чи буде ефективною РЧ-зброя в Україні?
Важливо, що RapidDestroyer тестували проти класичних квадрокоптерів з радіо- та супутниковим керуванням. Основна ж загроза на українському фронті сьогодні — дрони на оптоволоконному керуванні. Вони фізично не мають радіоканалу, вразливого до РЧ-впливу. Деякі моделі дронів мають ШІ-наведення на кінцевій ділянці польоту, що не залежить від зв’язку з оператором. Проти таких цілей радіочастотна зброя не спрацює.
Це не означає, що технологія вже морально застаріла. Вона потенційно ефективна проти РЕБ-стійких, але не оптоволоконних розвідувальних дронів і ударних БпЛА противника. Низька вартість «пострілу» приваблива для України, яка вимушена рахувати кожен перехоплювач. Але потенційне пряме перенесення британської розробки на український фронт не допомогло б «закрити небо» на 100%. Сучасна бойова обстановка потребує комплексних рішень, і навіть це не гарантує повної ефективності.
