Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило інтерактивну 3D-модель російської аеробалістичної ракети Х-47М2 «Кинджал», дані про її компоненти та перелік із 58 підприємств, залучених до виробничої кооперації. Інформацію розмістили 12 жовтня на порталі War&Sanctions.

За даними української розвідки, серед підприємств, причетних до виробництва ракети, 22 не перебувають під санкціями жодної з країн санкційної коаліції. ГУР закликає розширити обмеження проти виробників і посилити контроль за постачанням технологій, які Росія використовує у військовому виробництві.

У досьє ГУР зазначено, що ракета 9-С-7760, відома як Х-47М2 «Кинджал», є одноступеневою твердопаливною ракетою з інтегрованою бойовою частиною. За оцінкою української розвідки, приблизно 90% її конструкції уніфіковано з балістичною ракетою 9М723 комплексу «Іскандер-М».

Спорідненість підтверджують і відкриті аналітичні матеріали: американський дослідницький центр CSIS описує «Кинджал» як авіаційну ракету, створену на основі конструкції «Іскандера-М». Водночас повітряний запуск із модифікованого перехоплювача МіГ-31 дає змогу збільшити загальну дальність застосування комплексу та змінювати напрямок атаки.

Серед конструктивних відмінностей «Кинджала» ГУР називає хвостовий аеродинамічний обтічник, який відокремлюється після запуску двигуна, активну радіолокаційну головку самонаведення та станцію активних перешкод. Ракета також оснащена системою навігації, яка використовує інерціальні дані та корекцію за супутниковими сигналами.

Опубліковане досьє містить відомості в тому числі про її електронну компонентну базу. Серед ідентифікованих деталей є мікросхеми та інші електронні компоненти, пов’язані з виробниками зі США: зокрема Texas Instruments, Micron та Altera.

За даними ГУР, попри санкції та експортні обмеження, російський військово-промисловий комплекс продовжує отримувати іноземні компоненти через міжнародні ланцюги постачання. Однак для встановлення конкретних маршрутів постачання потрібні окремі дані про посередників, експортерів і транзакції.

За інформацією української розвідки, у 2026 році росія суттєво скоротила державне оборонне замовлення на «Кинджали» та переорієнтувала частину виробничих потужностей, компонентів і сировини на випуск балістичних ракет «Іскандер-М».

У ГУР пов’язують це, зокрема, з проблемами точності наведення «Кинджала» та обмеженими можливостями виробництва його носіїв — літаків МіГ-31К і МіГ-31И. За даними розвідки, російська авіаційна промисловість наразі не виготовляє ці літаки.

Також повідомляється, що росія працює над модифікацією «Кинджала» з осколково-фугасною бойовою частиною. Нині розвідка вказує на два типи бойових частин ракети: проникаючу фугасну та спеціальну ядерну. Можливий перехід до осколково-фугасного варіанта ГУР пов’язує з труднощами забезпечення точного ураження цілей, для яких потрібна проникаюча бойова частина.