Дослідники, пов’язані з Народно-визвольною армією Китаю (НВАК), використовують відповіді американських моделей GPT і Claude для тренування власних військових ШI-систем. Про це повідомляє Reuters з посиланням на аналіз понад 80 китайських наукових праць і патентів, проведений спільно з дослідницьким центром Jamestown Foundation.
Назва техніки — «дистиляція моделей»: менша модель навчається, копіюючи відповіді потужнішої. Це поширена й законна практика в індустрії ШI. Однак у Китаї її використовують для обходу заборон компаній-розробників і для створення військових систем. Китайських дослідників найбільше цікавить хід міркувань ШІ — найдорожча й найважча для копіювання частина технології.
Дослідники з’ясували, що підрозділ НВАК 96941 (військова розвідка і кібервійна) використав GPT-3.5 для узагальнення програмного коду, і на цих узагальненнях натренував власну модель. Національний університет оборонних технологій НВАК стиснув модель обробки зображень для БПЛА: вона аналізує відео і допомагає з навігацією та цілевказанням навіть без зв’язку. Академія військових наук Китаю запустила модель розпізнавання цілей на обладнанні для симуляцій за участю дронів, кораблів і підводних апаратів.
У відповідь на опубліковане дослідження розробники Claude заявили, що надають не свої моделі користувачам у Китаї та не дозволяють їх використання для військових цілей.
Водночас копіювання мовної моделі не дає локальній системі повної функціональності. За словами співзасновника ШI-компанії Sapien Тревора Коверка, скопійовані моделі залишаються слабшими за оригінал: китайці переносять окремі здібності у дешевшу локальну систему, проте не створюють технологічно незалежні системи.
Окремо у ЗМІ раніше повідомляли з посиланням на документи європейських спецслужб, що з 2023 року Китай і росія домовились про обмін. Згідно з умовами, Пекін пропонує Москві розробки у сфері баражуючих боєприпасів, протиповітряної та протиракетної оборони, а також ШІ, а росія тестує їх у бойових умовах в Україні й ділиться результатами. В результаті Китай отримує дані про бойовий досвід, військові технології та їх результативність, і може посилювати власні напрацювання. Також відомо, що москва ділиться з Китаєм технологіями штучного інтелекту та ресурсами масового виробництва для спільної розробки нового покоління автономних «роєвих» боєприпасів.
