Мобілізація жінок — тема, яка регулярно «спалахує» в українських соцмережах і медіа. Щойно з’являється чутка про новий законопроєкт чи черговий спікер заявляє про можливу зміну правил, пошукові запити «мобілізація жінок 2026» злітають угору. Що відбувається з мобілізацією жінок та чи є перспективи будь-яких змін — розбирались у DefPulse.

Облік — не служба

Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» розмежовує два поняття: перебування на військовому обліку та безпосередній призов на службу.

Жінки можуть проходити військову службу під час воєнного стану виключно за власним бажанням: примусових механізмів мобілізації жінок законодавство не передбачає. Про це неодноразово заявляли й Міністерство оборони, і Генштаб, і профільний комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. За їх даними, питання обов’язкового призову жінок не розглядається і не готується до впровадження.

Втім, зовсім інша ситуація — з військовим обліком, який для певної категорії жінок є обов’язковим.

Хто зобов’язаний стояти на обліку

Обов’язковий облік стосується жінок віком від 18 до 60 років, придатних за станом здоров’я, які здобули медичну або фармацевтичну освіту — незалежно від того, працюють вони за фахом сьогодні чи ні. Якщо жінка колись отримала диплом медсестри чи фармацевта, а тепер працює менеджеркою або взагалі не працює, вона все одно вважається військовозобов’язаною і підлягає обліку на загальних підставах.

З 31 липня 2025 року діє механізм автоматичної постановки на облік: заклади освіти самі передають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) списки випускниць медичних і фармацевтичних спеціальностей. Далі жінку заносять до єдиного реєстру «Оберіг», однак це не звільняє її від обов’язку особисто з’явитися до ТЦК протягом 60 днів: уточнити дані та пройти військово-лікарську комісію.

Для всіх інших фахів — програмісток, бухгалтерок, психологинь, перекладачок, інженерок зв’язку та ще близько десятка споріднених професій за наказом Міноборони №313 — облік залишається виключно добровільним. Роботодавці не мають права вимагати від таких працівниць військово-облікового документа при працевлаштуванні.

«Резерв+» і штрафи, яких стало більше

Жінки, які стоять на обліку, повинні мати під рукою електронний військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+», який має ту саму юридичну силу, що й паперовий військовий квиток. Скриншот із застосунку офіційні установи не приймають — потрібен саме PDF зі свіжим (бажано не старішим за тиждень) кодом.

Ціна порушення правил обліку відчутно зросла: за статтею 210 КУпАП перше порушення (неявка за повісткою, непроходження ВЛК, непостановка на облік) карається штрафом 17000 гривень, повторне протягом року — 25500 гривень. Норма застосовується до жінок-медикинь так само, як і до чоловіків. Суди часто скасовують штрафи через процесуальні порушення з боку ТЦК.

Виправлення помилок: законопроєкти №15116 та №15115

Масові скарги на помилкове внесення жінок до реєстру «Оберіг» змусила депутатів взятися за розв’язання проблеми. 30 березня 2026 року у Верховній Раді зареєстровали законопроєкт №15116 (пізніше — альтернативний варіант №15116-1), який пропонує чіткий порядок виключення з обліку жінок, внесених туди з порушенням закону. схема наступна: заява — перевірка — рішення протягом 30 днів, а для старих помилкових записів — автоматичне виключення протягом 90 днів. Наприкінці травня профільний комітет з питань нацбезпеки рекомендував ухвалити законопроєкт у цілому.

У парі з ним подано законопроєкт №15115, який пропонує окрему, надзвичайно сувору відповідальність для посадовців ТЦК за незаконну постановку жінок на облік — штраф на рівні 170 000 гривень.

Поїздки за кордон: розвінчуємо страхи

Одне з найпоширеніших побоювань — що військовозобов’язані жінки-медики не зможуть виїжджати за кордон. Це не так: сам факт перебування на обліку не є підставою для обмеження права на перетин кордону. Обмеження стосуються лише жінок, які вже фактично служать у ЗСУ чи інших силових структурах — для них, як і для військовослужбовців-чоловіків, потрібен дозвіл командування.

Понад 75 тисяч жінок у ЗСУ без жодного примусу

За словами ексголовнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, станом на 2026 рік у Збройних силах служить понад 75 тисяч жінок, з яких понад 55 тисяч — військовослужбовиці, близько 11,5 тисячі мають офіцерські звання. Кожен п’ятий кандидат у рекрутингових центрах — жінка, а профіль вакансій вийшов за межі стереотипів про «медсестру чи діловода». Жінки опановують спеціальності операторок дронів, фахівчинь РЕБ і командирок бойових машин піхоти.

А що з «ізраїльською моделлю»?

Періодично в дискусіях зринає приклад Ізраїлю, де жінки підлягають обов’язковій строковій службі. Українські аналітики вважають пряме копіювання цієї моделі недоцільним і навіть небезпечним щонайменше з трьох причин: в Україні є значний невикористаний резерв підготовлених чоловіків (зокрема колишніх силовиків призовного віку), країна перебуває в глибокій демографічній кризі, посиленій масовою еміграцією жінок, а спроба примусової мобілізації жінок на тлі корупційних скандалів у системі ТЦК і ВЛК ризикує викликати соціальний вибух.

Прогноз на 2026–2027 роки

Аналітичні оцінки, зокрема засновані на аналізі законодавчих трендів, визначають ймовірність ухвалення закону про примусову мобілізацію жінок на рівні лише 2–5%.

Натомість цілком реалістичним (10–15%) є розширення переліку професій з обов’язковим обліком: можливо, за рахунок IT-фахівчинь, енергетиків чи логістів, але виключно з метою кадрового планування в тилу.

Мобілізація жінок в Україні у 2026 році — це міф, який регулярно підживлюється чутками. А ось військовий облік жінок — це цілком реальна бюрократична реальність, у якій варто розбиратися, щоб не натрапити на штраф.

Під час підготовки статті були використані матеріали: