Верховний головнокомандувач об’єднаними збройними силами НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив на авіасалоні у Фарнборо, що Україна побудувала прямі контакти між фронтом і оборонпромом. Це дає їй змогу вносити інновації за лічені тижні — в той час, коли аналогічні процеси в альянсі зайняли б роки.
Українська армія побудувала контакти з оборонпромом на високому рівні, які дозволяють їй дуже швидко реагувати на технологічні виклики. Низка країн-членів альянсу вже долучилися до подібних ініціатив. Я ж приїхав у Фарнборо, щоб напрацювати зв’язки на найвищому рівні між командуванням НАТО та оборонною індустрією, — заявив посадовець.
Як приклад Гринкевич навів бойову групу передового базування НАТО в Румунії під французьким командуванням: вона закуповує комерційні готові технології у перевірених постачальників і одразу тестує їх у польових умовах. За його словами, масштабування цього досвіду на весь альянс — «структурне питання, яке потребує часу».
Французький адмірал П’єр Вандьє, який обіймає посаду верховного командувача НАТО з питань трансформації, заявив:
Можливість швидко оновлювати оборонні платформи — це загальний тренд у розвитку озброєнь. Передусім це стосується програмних компонентів систем. Оскільки НАТО не перебуває в активному конфлікті, альянс обмежений регламентами й законодавчими нормами. Вони можуть уповільнювати розробку та впровадження нових технологій. Тож альянсу потрібні структури, готові до змін ще до того, як ці обмеження знімуть.
Український принцип роботи передбачає, що інформація з фронту — про нові тактики ворога, ефективність засобів РЕБ чи FPV-дронів — доходить до виробника за дні, а рішення з’являється в польових умовах за тижні-місяці. В Україні такий цикл швидкого зворотного зв’язку підтримують, зокрема, екосистема Brave1 та механізми взаємодії між військовими, державою й оборонною промисловістю.
