Згідно зі супутниковими знімками, будівництво першого в історії автомобільного мосту, що з’єднує північну корею та росію через річку Тюмень, схоже, близьке до завершення. Про це свідчать знімки компанії Planet Labs. Офіційно москва і пхеньян називають міст символом «дружби» та торгівлі.

Північнокорейська частина переходу — під’їзна дорога, митний термінал і контрольно-пропускний пункт за кількасот метрів від берега — вже повністю готова. Натомість на російському боці роботи ще тривають: прокладається гравійне полотно майбутньої траси, лише окреслено контур майбутньої великої митниці, а прикордонна інфраструктура добудовується.

Перехід розташований у селищі Туманган на 17-кілометровій ділянці кордону між КНДР і Росією, поряд із залізничним «Мостом дружби», збудованим ще 1959 року. За технічними параметрами новий автомобільний міст — це приблизно один кілометр довжини, близько семи метрів ширини, дві смуги руху. Загальна довжина під’їзних шляхів і переходу — майже 4,7 км. Прикордонний пункт у Хасані на завершальному етапі має приймати до 300 вантажівок і майже 2850 осіб на добу. Будівництво почалося навесні 2026 року після офіційної церемонії, а відкриття спершу планували на 19 червня — на пів року раніше початкового графіка.

Офіційна версія москви і пхеньяна — суто економічна. Міністр транспорту рф Андрій Нікітін заявляв, що проєкт має пожвавити торгівлю, туризм і перетворити прикордонні території на «динамічні економічні хаби».

Однак за оцінками, будівництво коштувало понад 100 мільйонів доларів — тоді як весь двосторонній товарообіг між рф і кндр 2024 року становив лише близько 34 мільйонів доларів.

Дослідник Foreign Policy Research Institute (FPRI) Джон Форд зазначає, що пхеньян домагався будівництва саме автомобільного мосту ще з радянських часів, але москва десятиліттями відхиляла цю ідею. Ситуація змінилася лише після того, як повномасштабне вторгнення в Україну змусило кремль шукати нових союзників.

Форд також припускає: залізничний вузол у Тумангані десятиліттями страждав від того, що в КНДР бракує стандартизованих ISO-контейнерів, тож вантажі доводиться вручну перевантажувати між вагонами. Це змушувало значну частину постачань боєприпасів іти довшим морським маршрутом — через порт Расон і далі до російського термінала Дунай. Автомобільний міст теоретично дозволяє вантажівкам обходити цей затор

Ще у липні 2026 року було опубліковане розслідування української правозахисної групи Truth Hounds. Керівник напряму OSINT-досліджень Назар Мигун доводить: головна перевага автомобільного мосту для москви й пхеньяна якраз у тому, наскільки складніше відстежувати вантажівки супутниковими засобами порівняно із залізничними складами.

За словами Мигуна, тип залізничного вагона на знімку часто одразу видає категорію вантажу, тоді як вантажівки в супутниковій зйомці майже завжди виглядають однаково. До того ж автомобільний транспорт можна завантажувати практично будь-де, а не лише на обмеженій кількості стаціонарних залізничних вузлів. Це ускладнює моніторинг ланцюгів постачання.

Будівництво розпочалося після підписання «Всеосяжного стратегічного партнерства» у червні 2024 року, яке передбачає, серед іншого, пункт про взаємну оборону у разі війни, а також співпрацю в ядерній та космічній сферах. Відтоді пхеньян відкрито постачає москві артилерійські боєприпаси, балістичні ракети та живу силу.