Електромагнітний спектр на фронті змінюється швидше, ніж встигають друкувати методички. Тож підготовка фахівців РЕБ — це безперервний процес, який змінюється паралельно з самою війною. Детальніше про це — у матеріалі DefPulse.

Бойовий досвід — головне джерело знань

Замість традиційного діапазону 900 МГц, який масово використовували на початку повномасштабної війни, сьогодні дрони працюють на частотах від 400 МГц до 5.8 ГГц, часто — з автоматичною псевдовипадковою перебудовою робочої частоти (ППРЧ). Це вимагає від систем РЕБ широкосмуговості, а від оператора — блискавичної реакції.

Оператору мало розуміти власну апаратуру — він мусить читати, як сигнал поводиться в конкретних умовах: рельєф, забудова, погода, щільність випромінювачів навколо. Жоден підручник не встигає за темпом, з яким змінюються протоколи керування дронами. При цьому на найбільш насичених ділянках фронту одночасно в повітрі може перебувати понад 50–70 безпілотників різних типів на ділянці у 10 км.

Для порівняння: у 2022 році нова тактика застосування дронів залишалася ефективною до 6 місяців. У 2025–2026 роках час на розробку контрзаходів РЕБ скоротився до 3–4 тижнів.

Тому традиційна модель навчання — спочатку теорія, потім практика — менше відповідає реальності. Підготовка зараз — безперервний процес, де оносні знання доводиться здобувати на основі бойового досвіду. Іншими словами: систему підготовки будують ті ж люди, які принесли з собою свіжі інсайти.

Український досвід: екосистема навчання

В Україні сформувалась мережа організацій, кожна з яких відповідає за власний елемент підготовки. До неї входять військові навчальні центри, приватні школи, виробники комплексів РЕБ, університети, волонтерські організації та цифрові освітні платформи.

Завдяки цьому система швидше реагує на зміни на полі бою. Якщо виробник оновлює програмне забезпечення або змінює принцип роботи комплексу, ці зміни можна вивчати одразу, не чекаючи багаторівневих міністерських погоджень навчальної програми.

Водночас ця модель створює виклики. Рівень підготовки може відрізнятися залежно від школи, інструктора чи конкретного навчального центру. Тому поступово формується запит на уніфікацію базових стандартів.

Головне завдання сучасних навчальних майданчиків — змоделювати ситуацію, максимально наближену до реального бою. Інструктори відтворюють складну електромагнітну обстановку, у якій оператор має швидко визначити джерела випромінювання, оцінити загрозу, обрати режим роботи комплексу та координувати свої дії з екіпажами БПЛА, розвідкою або піхотою.

Фактично сучасні практичні заняття проводять не для того, щоб перевірити, чи знає оператор розташування кнопок на панелі керування. Мета інша: переконатись, наскільки швидко підготовлений спеціаліст здатний аналізувати електромагнітну обстановку і приймати рішення в умовах обмеженого часу.

Саме тому більшість сучасних курсів концентруються на розвитку універсальних навичок:

  • аналізі спектра;
  • роботі з антенами;
  • оцінці ефективності придушення;
  • взаємодії між підрозділами;
  • швидкому ухваленні рішень.

Серед варіантів — Global Drone Academy і Taifun (навчають аналізу спектра з практикою на полігоні), дванадцятиденний курс школи «Боривітер» (робота з антенами й відеомоніторинг), програми фонду «Дігнітас» і застосунку «Армія+». Одночасно формуються й офіційні навчальні заклади: центри підготовки операторів РЕБ з’являються у Збройних силах та Національній гвардії. У Силах територіальної оборони, наприклад, фахова підготовка за напрямом РЕБ/РЕР триває від 15 до 45 діб залежно від складності курсу. 

Виробники стали частиною військової освіти

Ще одна характерна риса української моделі — активна участь виробників обладнання в навчальному процесі. Сучасні системи РЕБ регулярно оновлюють, додають нові режими роботи та програмне забезпечення. Разом із ними змінюються і рекомендації щодо застосування.

Тому деякі компанії-виробники  створюють власні навчальні програми, полігони та академії. Наприклад, у виробника BlueBird Tech є власна Академія, де навчають працювати з фірмовим обладнанням — зокрема, безпілотниками. У компанії підкреслюють:

«У нашому навчальному центрі теоретичні заняття поєднують з демонстрацією різних комплексів безпосередньо на полігоні та порівнянням їхньої ефективності в однакових умовах».

Фактично майже кожен виробник РЕБ в Україні стає центром накопичення практичного досвіду. Він отримує зворотний зв’язок від підрозділів, адаптує обладнання до нових загроз і практично одразу інтегрує ці зміни в навчальний процес. Такий цикл працює значно швидше, ніж традиційні військові системи підготовки.

Окремо більшого значення набувають цифрові симулятори. В Україні одним із найвідоміших прикладів став віртуальний тренажер «ПРОЯВ», створений для підготовки фахівців РЕБ і радіоелектронної розвідки. Він відтворює інтерфейси бойових систем, дозволяючи курсантам відпрацьовувати алгоритми роботи без використання реального обладнання.

Країни НАТО також інтегрують у військові симулятори сценарії, що включають кібератаки, порушення зв’язку, GPS-спуфінг, придушення навігації та складну електромагнітну обстановку. Імерсивні технології перестають бути допоміжним елементом навчання й поступово стають окремою військовою спроможністю.

РЕБ перестає бути вузькою спеціальністю

Ще одна помітна зміна — радіоелектронна боротьба перестає бути компетенцією лише спеціалізованих підрозділів. Безпілотники використовують практично всі роди військ, тому базове розуміння принципів роботи РЕБ стає необхідним для операторів БПЛА, екіпажів техніки, розвідувальних груп і навіть піхотних підрозділів.

Саме цим пояснюється поява масових освітніх програм, зокрема курсу з основ РЕБ у застосунку «Армія+». Він знайомить військовослужбовців із принципами роботи комплексів, правилами їх експлуатації, оцінкою ефективності та взаємодією з безпілотними системами. Фактично РЕБ поступово стає такою ж базовою військовою компетенцією, як тактична медицина чи робота з безпілотниками.

Українська система підготовки операторів РЕБ сформувалася всупереч класичній військовій логіці. Вона виросла з бойового досвіду, який майже без затримки перетворюють на нові курси, полігонні вправи, оновлення програмного забезпечення для цифрових симуляторів.