Росія готує масштабне розширення угруповання засобів радіоелектронної боротьби, спрямованих на придушення супутникового зв’язку Starlink. Про це 2 вересня повідомив український фахівець з радіотехнологій  Сергій «Флеш» Бескрестнов.

За інформацією Флеша, російські підприємства вже закуповують комплектуючі для виробництва ще 300–400 нових комплексів РЕБ, призначених для протидії Starlink. Кожен такий комплекс здатний створювати зону перешкод площею 15–25 квадратних кілометрів. Мета ворога, за словами експерта, — прикрити перешкодами всі важливі об’єкти на тимчасово окупованих територіях, ускладнивши роботу українських безпілотників з супутниковим керуванням.

Це не перша спроба росії протидіяти Starlink. Перші випадки глушіння системи зафіксували ще у 2023–2024 роках на Харківському напрямку, тоді ворожий РЕБ швидко виявили та знищили, і до 2026 року масових спроб його повторити не спостерігалося. Ситуація змінилася після того, як Україна активізувала удари по російській логістиці — у відповідь окупанти знову почали розгортати комплекси придушення сигналу.

Один із таких, відомий під назвою «Волна Купол Гарант», випускає компанія «Русский купол» із Сімферополя. Принцип його роботи полягає у спрямуванні на супутник Starlink кількох антен, кожна з яких «забиває» перешкодами один із восьми каналів діапазону 14–14,5 ГГц, у якому супутник приймає сигнали від наземних терміналів. Сили оборони України заявляють, що продовжують виявляти та знищувати такі комплекси противника.

Флеш звертає увагу на розвиток власного російського супутникового угруповання «Рассвет» від компанії «Бюро 1440», яке в москві розглядають як аналог Starlink. За його оцінками, супутники «Рассвет» уже забезпечують над Україною щонайменше два «вікна зв’язку» на добу тривалістю понад годину кожне, хоча угруповання (близько 40 апаратів на орбіті станом на кінець липня) поки працює у тестовому режимі.

Для повноцінного військового застосування росії потрібно вивести на орбіту щонайменше 200–250 супутників — за наявними даними, у москві планують довести їх кількість до 250 вже у 2027 році, до 730 — до 2030-го, а в перспективі й до 900. Головна небезпека, на думку Флеша, у тому, що «Рассвет» дозволить російським військам суттєво розширити географію ударних дронових операцій.

Саме тому, за словами експерта, Україні варто вже зараз розробляти власні засоби РЕБ, які в майбутньому зможуть придушувати роботу «Рассвета» над критичною інфраструктурою та територією країни: за тим самим принципом, який зараз застосовує Росія проти Starlink. Санкційний тиск, додає Флеш, навряд чи суттєво сповільнить російську програму, тож технологічна протидія лишається практично єдиним дієвим інструментом.

Втім, темпи розгортання «Рассвета» останнім часом викликають сумніви. За даними Інституту вивчення війни (ISW), друга партія з 16 супутників, запущена в середині червня, не змогла вийти на цільову робочу висоту 870 км — більшість апаратів опинилися на висотах 300–400 км, а щонайменше два вже входять у фазу орбітального розпаду й повертаються в атмосферу. З першої березневої партії розрахункової висоти фактично досягли лише 12 з 16 супутників, а один із них, «Об’єкт 4», уже зійшов з орбіти ще в червні. Через менші робочі висоти супутники витрачають більше палива і матимуть коротший термін служби, що ставить під сумнів заявлені Москвою плани вивести на орбіту 250 апаратів вже у 2027 році. За оцінкою ISW, для стабільного цілодобового покриття над Україною росії потрібно щонайменше 200–300 повністю працездатних супутників.