Нові потужності до 2029 року можуть збільшити виробництво ударних дронів на 78%, повідомляє Politico.
Росія розширює завод «Алабуга-Волокно» в Татарстані, щоб додатково випускати 500 тонн військового аерокосмічного вуглецевого волокна на рік до 2029 року. Цей матеріал переважно йде на легкі та міцні композитні планери далекобійних ударних дронів.
За попередніми розрахунками, цього вистачить приблизно на 28 тисяч додаткових дронів щороку, тобто потенційно на 78% більше за нинішні обсяги. За українськими оцінками, росія вже здатна виробляти понад 36 тисяч дронів типу «Герань» на рік. Разом це приблизно 64 тисячі.
Politico спирається на внутрішні документи «Росатому», які зібрав Український центр безпеки та співпраці. До них входять схеми обладнання та плани забудови майданчика. Автентичність підтвердили Комітет Палати представників США з питань Китаю та українська влада. «Росатом» відмовився коментувати документи.
Аналіз супутникових знімків показує, що будівництво вже почалося. Російський уряд схвалив проєкт нової лінії з виробництва хімічних волокон і ниток у травні, а знімки з травня по липень показали розчищення землі поруч із чинним заводом.
Без вуглецевого волокна такий дрон не побудувати, а замінити його без втрати ваги неможливо. Матеріал використовують для підсилення крила та внутрішніх конструкцій, зокрема паливного бака і кріплень двигуна. «Алабуга-Волокно» — єдиний російський виробник аерокосмічного вуглецевого волокна. Завод і його материнська структура UMATEX під санкціями США, Великої Британії та інших країн.
Вузьке місце — прекурсор. росії бракує поліакрилонітрильного джгута (ПАН-прекурсора), сировини для якісного вуглецевого волокна. Тому в документах згадано будівництво «сучасного ПАН-заводу» в ОЕЗ «Алабуга» з випуском волокна UMT42S-3K для авіакосмічної галузі. Мета — зменшити залежність від китайського імпорту.
Відомо, що китайська Jilin Chemical Fiber Group цьогоріч відвантажила «Алабуга-Волокно» 46 тонн прекурсора. Митні папери класифікували його під кодом для цивільних волокон (як нейлон чи поліестер). За оцінками, цього вистачає на компоненти приблизно 1300 дронів типу «Герань».






