Їх десятки: щонайменше 25 загальноукраїнських, понад 40 регіональних, і ще з 20-30 агрегаторів, які передруковують інформацію з відкритих джерел. Найпопулярніша двадцятка сукупно має понад 5,5 млн підписників. Мова йде про моніторингові канали у Telegram — явище, яке стало масовим під час повномасштабної війни. Чому в Україні поряд з офіційними каналами сповіщення про тривоги й атаки розрослась ціла екосистема приватних анонімних каналів? Звідки вони беруть інформацію та чи є сенс їм довіряти? Про це та інше дізнавалися журналісти DefPulse.
Від новин до сповіщень про ракетні атаки
4:20 ранку, 24 лютого 2022 року. Олександр, засновник запорізького моніторингового каналу «Оперативно by HLEP», розуміє: розрізнені повідомлення про початок і хід війни викликають тривогу. Тож варто їх відсіювати та подавати структурно — хоча б для друзів та рідних. Він створює канал у Telegram — найпопулярнішому месенджері України.
У мене був досвід роботи в медіа: це спортивний сайт Tribuna та особистий проєкт ProZaporizhzhia, — розповідає Олександр. Тож підхід до роботи з інформацією був суто журналістський: лише повідомлення з перевірених джерел, без нагнітання і паніки.
Так, за словами Олександра, з’явився канал, який родичі почали розсилати знайомим — і «пішло-поїхало». Спочатку були просто новини: моніторинг загроз додався пізніше, коли почалися перші атаки ракетами С-300 на Запоріжжя, і з’явилися власні джерела сповіщення серед патріотично налаштованих жителів на тимчасово окупованих територіях. Зараз на «Оперативно…» підписано майже 166 тисяч людей.
За даними дослідницького порталу Duflu, з 24 лютого 2022-го по лютий 2026 року в Україні зафіксовано 74968 повітряних тривог, а окремі області переживали безперервну тривогу тривалістю до 87 годин.
Це одна з десятків подібних історій, які за чотири роки війни змінили інформаційний простір України. Більшість моніторингових каналів працює у месенджері Telegram. Агенція Telemetrio фіксує, що загальна кількість підписників українських Telegram-каналів вибухово зросла — з 64 мільйонів у 2021 році до 433,2 мільйона у 2025-му, а кількість самих каналів сягнула 127032.
По суті, з’явився новий інформаційний простір, у якому анонімні або напів анонімні адміністратори де-факто перебрали на себе функцію сповіщення — ту, яку за правилами цивільної безпеки, мають виконувати державні ЗМІ.
Ворожі атаки — особливо у прифронтових містах — тривають і день, і вночі. Очевидно, що підписники чекають від каналів оперативного сповіщення в будь-який час доби. Це вимагає командної роботи.
Канал наповнюють три адміни, які працюють позмінно, за коментарями стежать ще шість модераторів. Зміни тривають по 8–12 годин, а якщо хтось випадає ситуативно — і 14–15, і це доводиться поєднувати зі сторонніми проєктами. Буває майже без сну, буває важко, але ноша посильна, — розповідає Олександр та додає: він пишається тим, що робота дає людям інформацію про небезпеку замість інформаційного вакууму.
Три покоління моніторингових каналів
Еволюцію моніторингових каналів дослідники описують у вигляді трьох етапів.
Навесні–влітку 2022-го це була переважно ретрансляція офіційних сповіщень. Адміністратори дублювали інформацію обласних військових адміністрацій і публікували повідомлення підписників про вибухи, а головним критерієм якості була швидкість.
Восени 2022-го — влітку 2023-го, з початком масованих ударів по енергетиці ракетами та «Шахедами», канали почали інтегрувати OSINT та інсайдерські дані, відстежувати радіочастоти й публікувати траєкторії.
З кінця 2023 року індустрія увійшла в етап комерціалізації. Зараз великі новинні мережі почали клонувати формат «моніторингу», перетворюючи зацікавленість українців у додатковій інформації на інструмент трафіку.
Структура сучасних моніторингових каналів
Офіційні державні джерела
- «Повітряні Сили ЗС України» (@kpszsu) — основний офіційний канал командування Повітряних Сил, понад 870 тисяч підписників. З 2023 року публікує не лише факт тривоги, а й тип цілей та курс.
- «Повітряна тривога» (@air_alert_ua) — офіційний державний канал зі статусами тривог по громадах, дані надаються органами виконавчої влади.
- Застосунок «Повітряна тривога» (розробники — Ajax Systems і Stfalcon) — понад 46 мільйонів завантажень, дублює державну систему оповіщення на рівні громад.
Регіональні нішеві канали
Менші за охопленням. Характерні особливості: прив’язка до 2–3 областей, власні джерела на місцях, бот для повідомлень від підписників. На відміну від загальнонаціональних мереж, конкурують не за максимальний трафік, а за точність і швидкість для конкретного регіону.
Звідки моніторингові канали беруть інформацію?
Адміністратори неофіційних моніторингових каналів не люблять ділитися джерелами. Насправді є кілька способів отримання інформації про можливі атаки та курси повітряних цілей.
Перший — це класичне OSINT: аналіз супутникових знімків, моніторинг форумів і чатів (в тому числі ворожих). Так отримують інформацію про підготовку ракетних ударів та переміщення військ.
Другий — радіоелектронне перехоплення. За даними ТСН, аматори-радіоаматори відстежують радіообмін екіпажів стратегічних ракетоносців Ту-95МС і Ту-160 на частоті 8131 кГц, що дає змогу попереджати про загрозу за кілька годин до входження ракет у повітряний простір. Цю інформацію канали використовують для збору інформації про підготовку ракетних атак з задіянням літаків.
А ще є автоматизована військова система «Віраж-Планшет» (та аналоги), доступ до якої мають підрозділи Сил оборони й очільники обласних адміністрацій. Звідси, за словами представників Повітряних Сил, регулярно трапляються витоки інформації у відкриті паблики. Тут відображається інформація про більшість видів загроз, проте часто з прив’язкою тільки до певної частини області чи району.
Адміністратори найвідоміших каналів стверджують, що працюють лише з легально отриманими даними.
Ми використовуємо сукупність даних: це інформація від власних джерел і від підписників, яку вони можуть надсилати в бот. У більшості випадків вона допомагає набагато більше, особливо якщо мова про зафіксовані над містом FPV-дрони та «Молнії», — розповідає Олександр.
Межа між оперативним сповіщенням і відповідальністю — щоденний виклик для каналів. Так, у «Оперативно by HLEP» є чітке правило для найскладнішої категорії сповіщень — про акустичну фіксацію дронів над районами міста. Інформацію публікують лише після надходження 2-3 аналогічних повідомлень від різних людей. За словами Олександра, це дозволяє відсіювати справжні спостереження від панічних реакцій на газонокосарки чи мопеди.
Та помилки все одно трапляються — і в новинах, і в оцінці загроз.
Ми не роботи, а живі люди, і підписники це розуміють. З нашого боку це завжди вибачення та в подальшому мінімізування подібного, — каже Олександр.
Це контрастує з проблемою, яку фіксують Інститут масової інформації та «Детектор медіа»: дослідники виявили сотні каналів-клонів, які маскуються під популярні українські ресурси й під час масованих атак вкидають дезінформацію про застосування зброї. «5000 дронів на Київ», «ядерка на Львів» і подібні вкиди — тактика, спрямована на посилення паніки й підрив довіри до влади.
Діалог замість заборон
Публікація деталізованої інформації про рух цілей — чутлива тема для військового командування. Речник Повітряних Сил Юрій Ігнат неодноразово наголошував, що шкода не в самому факті сповіщення населення, а в публікації скриншотів чи текстів, які демаскують слабкі зони радіолокаційного поля України.
З 24 березня 2022 року за це передбачена кримінальна відповідальність за статтею 114-2 ККУ. За даними «Суспільного», підозри за нею отримали понад 200 осіб, 190 справ уже скеровано до суду, а стандартним покаранням є 5 років позбавлення волі.
Олександр стверджує: він постійно контактує з державними структурами:
Не було прям такого, що щось забороняли або просили не публікувати, з цими структурами є нормальний діалог. Ми не діти, не перший рік працюємо з каналом, та вже орієнтуємося в плані того, що, коли і як можна публікувати, а що не варто.
У командуванні Повітряних Сил працює окрема група, яка моніторить Telegram і в разі потреби просить адміністраторів прибрати чутливу інформацію.
Чому приватні канали сповіщення «перемагають» офіційні?
За чотири роки довіра українців до класичних медіа знизилась: за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, з 57% у 2022 році до 27% у грудні 2024-го, тоді як частка недовіри зросла до 42%. Водночас довіра до Telegram-каналів стабільно тримається на позначці понад 51%.
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова фіксували, що 53% респондентів називають Telegram-канали головним джерелом новин про війну.
Олександр пояснює цей розрив суто практично:
Люди розуміють, що умовно є канал Повітряних Сил, який пише про всі області України, там загальна інформація. Немає інформації про FPV, одне повідомлення, коли кидають КАБи, без конкретики, куди саме летять. Водночас регіональні моніторингові канали дають більш розлогу інформацію, більш оперативну: бо є чітка направленість та вибірка.
Економіка страху
«Дякую за врятоване життя» — підписує свій донат моніторинговому каналу користувачка. Пів години тому місто атакували КАБами, і канал вчасно повідомив про вірогідність цієї небезпеки. Для порівняння: офіційний ресурс «Повітряні сили» повідомив про КАБ практично у момент падіння авіабомб.
Там, де концентрується увага людей у стані постійного стресу, неминуче розвивається бізнес. Журналісти Texty.org.ua, які з січня по квітень 2025 року аналізували роботу найбільших мереж, описують типову схему:
- Клікбейтне повідомлення на каналі-мільйоннику веде на закритий канал тієї ж мережі. Зазвичай це панічний заголовок про «тисячі дронів» або пропозиція вступити до закритого клубу, де «розповідають, куди саме летять ракети».
- Користувача, який клікає на посилання, змушують підписатися ще на 3–4 сторонні ресурси (часто сумнівної якості).
- У всіх каналах, на які підписується користувач, з’являється реклама казино й фінансових пірамід.
Частина моніторингових каналів заробляє лише завдяки підтримці підписників, а деякі дозволяють платне розміщення реклами в каналах..
У нас є донати від аудиторії, плюс у мене ще є сторонні проєкти, окрім каналу. Зараз потроху задумуємось про рекламу, але хочемо, щоб це було без байтів типу «летить 100500 ракет, підпишись на радар, який все бачить все», — каже Олександр.
За його словами, модератори каналу працюють на волонтерських засадах, а адмінський склад підтримується з донатів підписників і продажу мерчу.
Цех без монополіста
Попри те, що дослідники описують ринок моніторингових каналів переважно через призму конкуренції за трафік, Олександр каже про доволі здорову динаміку всередині спільноти:
У нас є комʼюніті адмінів каналів, усі в гарних стосунках. Конкуренція є завжди, і я вважаю, що вона йде на користь, тому що усі розвиваються, не стоять на місці.
За його словами, саме конкуренція — причина того, що в аудиторії є вибір, а не один монополіст.
Що про це думає держава?
Ще у березні 2023 року речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону попереджав адміністраторів моніторингових пабліків, що публікація даних про рух ракет і дронів та роботу ППО може кваліфікуватися як злочин проти України, і обіцяв передати відповідні матеріали до профільних органів.
Уже за кілька місяців тональність стала іншою. За даними LIGA.net, Ігнат визнав, що дані моніторингових пабліків про типи повітряних загроз здебільшого відповідають дійсності, і пояснив, чому Повітряні Сили не завжди встигають попереджати першими: від старту балістичної ракети до ураження цілі минають лічені хвилини, і офіційним каналам часто бракує на це часу.
ТСН цитує визнання Ігната про співпрацю Повітряних Сил із конкретними великими каналами: пресслужба ПС ЗСУ використовує їх для оперативного поширення офіційної інформації, а претензій до якості їхніх публікацій наразі немає: була лише одна ситуація, коли просили виправити некоректний заголовок.
Водночас питання витоку даних досі проблемне. Юрій Ігнат в інтерв’ю «Українській правді» визнавав, що доступ до даних про повітряну обстановку мають усі Сили оборони. Тож ланцюжок, яким інформація потрапляє в анонімні канали, простежити складно.
Ціна знань — психологічні наслідки
Зворотній бік доступу до оперативних сповіщень про тривоги й атаки — психологічні розлади. За даними Інституту соціології НАН України, 79,4% українців повідомляють, що новини та інформація з медіа викликають у них негативні переживання, а стрес від споживання медіа є найсильнішим фактором психологічного напруження для населення в умовах війни. А Національна соціальна сервісна служба України ще у 2023 році розповідала про «синдром фантомної сирени» — тривожний розлад, спричинений реакцією організму на постійний стрес, в тому числі через споживання відповідних новин.
Але є й інша сторона — вигорання самих адміністраторів каналів.
Є така штука як вигорання, і була вже не один раз. Але у процесі роботи ти не концентруєшся на цьому, і з часом воно просто проходить та забувається. Знаходиться мотивація в коментарях людей, які дякують за роботу, — розповідає Олександр.
Що далі?
Верховна Рада досі намагається ухвалити законопроєкт №11115 про деанонімізацію Telegram-каналів, який поки що незмінно знімається з порядку денного. Тому інструменту для регулювання анонімних моніторингових каналів в українських чиновників немає. Водночас попит населення на оперативну інформацію нікуди не зникає.
На запитання, яким він бачить канал після завершення війни, Олександр відповідає:
Думаю, буде набагато більше гарних новин, ніж зараз. Людям потрібно буде десь їх читати, тому в будь-якому випадку нам роботи буде вистачати.
Гайд від DefPulse: як обрати безпечний моніторинговий канал
- Перевірте прозорість адміністрації. Канал, який відкрито каже, хто його веде, чи хоча б послідовно спілкується з аудиторією, викликає більше довіри.
- Звірте інформацію з офіційним джерелом. Безпечний моніторинговий канал не суперечить даним Повітряних Сил чи ДСНС, а доповнює їх деталями — регіоном, типом цілі, орієнтовним напрямком.
- Подивіться, чи канал визнає власні помилки. Практика вибачень і виправлень — ознака відповідального підходу. Мовчазне видалення чи ігнорування хибних повідомлень — тривожний сигнал.
- Уникайте каналів, що агресивно женуть підписуватися на «мережу». Якщо кожне друге повідомлення веде на 3–4 інші канали з обіцянкою «точнішої інформації» — це комерційна трафік-піраміда.
- Зверніть увагу на рекламу. Постійна реклама казино, ставок і крипто-схем поруч із повідомленнями про ракети — маркер моделі, для якої увага аудиторії важливіша за її безпеку.
- Остерігайтеся надмірної деталізації. Канал, який публікує точні координати влучань, детальні траєкторії цілей чи дані щодо роботи ППО, шкодить обороні, а отже і вам.
- Оцініть історію. Канал, який працює роками й пройшов через кілька хвиль масованих атак, зазвичай надійніший за той, що виник щойно під час чергової ескалації.