Україна завершила свою частину робіт у межах європейського проєкту FREYJA зі створення системи перехоплення балістичних ракет. Тепер Київ очікує на виконання зобов’язань десятьма країнами-партнерами, щоб перейти до випробувань.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами.

За словами глави держави, Україна прагне якнайшвидше перейти до практичної перевірки першої системи FREYJA. Він наголосив, що розроблення таких комплексів зазвичай потребує багатьох років, однак через російські ракетні атаки затягувати процес неможливо.

Зеленський також повідомив, що обговорював реалізацію проєкту з президентом Франції Емманюелем Макроном. Серед важливих партнерів він назвав Німеччину, Данію та Норвегію. За його словами, Київ розраховує на прискорення роботи всіх учасників коаліції.

Україна завершила свою частину розробки FREYJA
Інфографіка: NV

Проєкт FREYJA передбачає створення спільної європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони, призначеної, зокрема, для перехоплення балістичних цілей. Коаліцію офіційно започаткували 13 липня 2026 року в Парижі. До неї увійшли Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія.

Українська сторона відповідає за ракету-перехоплювач і пускову установку, тоді як партнери мають надати радари, сенсори, системи наведення та інші технологічні компоненти.

Ключовим промисловим партнером проєкту стала українська компанія Fire Point. Як ракету-перехоплювач розглядають FP-7.X — швидший варіант ракети FP-7. До інтеграції європейських технологій залучені понад десять оборонних компаній, серед яких Saab, Leonardo, Thales і HENSOLDT. Норвезька Kongsberg працює над командним центром, який має об’єднати компоненти системи.

Однією з особливостей FREYJA має стати відкрита архітектура. Вона передбачає можливість інтегрувати компоненти різних виробників і замінювати окремі елементи без необхідності повністю перебудовувати комплекс. Такий підхід має спростити міжнародну кооперацію та потенційно розширити виробничі можливості.

Раніше Reuters повідомляло, що Україна прагнула отримати прототип системи в першій половині 2027 року. За оцінкою генеральної директорки Fire Point Ірини Терех, перше успішне перехоплення балістичної цілі планували провести до середини наступного року.

FREYJA має посилити можливості України та європейських держав у протидії балістичним загрозам і зменшити залежність від американських систем Patriot, ракети до яких залишаються дефіцитним ресурсом.