Військова підготовка традиційно асоціюється переважно з плацом, стрільбищем і смугою перешкод. Однак настає епоха змін. Армії провідних країн світу переглядають філософію того, як готувати солдата. Каталізатором цих змін значною мірою стала війна в Україні. Як зараз навчають та тренують бійців у провідних країнах, розбирались в DefPulse.

Американський досвід

Армія США завершила перехід від застарілого Інтегрованого тренувального середовища, розрізнені компоненти якого розробляли ще у 1980-х, до єдиної хмарної екосистеми Synthetic Training Environment (STE). Раніше створення цифрової карти місцевості для навчань могло тривати до року. Зараз же нова система дозволяє підрозділам тренуватися в будь-якій спільній електронній карті поля бою: потрібно буквально кілька хвилин на підготовку.

Водночас не всі технологічні експерименти виявились вдалими. Програма розумних окулярів доповненої реальності Integrated Visual Augmentation System (IVAS), у яку Пентагон інвестував понад 1,8 мільярда доларів, зіткнулася з фізіологічними бар’єрами: затримка між рухом голови й оновленням картинки викликала нудоту й дезорієнтацію, а важкий акумулятор на шоломі призводив до хронічного болю в шиї. Як наслідок, майже 10000 гарнітур відправили на склади, а армія США перейшла до нової, мінімалістичної концепції з перенесенням обчислювальних блоків на бронежилет.

Окремий напрям — фізіологія бійця. Армія США впровадила систему Holistic Health and Fitness, яка через носимі гаджети відстежує варіабельність серцевого ритму, якість сну й рівень стресу, щоб прогнозувати бойову ефективність підрозділу. Подібний підхід, що поєднує лазерні системи імітації бою MILES зі штучним інтелектом, розвиває й Центр бойової підготовки Південної Кореї.

НАТО: спільна мова для симуляторів і кібероборона

Проблемою коаліційних армій довго був так званий «ефект крісла, що обертається» — необхідність вручну переносити дані з навчальних симуляторів у бойові інформаційні системи. У 2026 році Альянс впровадив стандарт STANAG 4856 (C2SIM), який дає можливість національним системам управління різних країн обмінюватися наказами й розвідданими з симуляторами єдиною цифровою мовою.

Паралельно розвивається і застосування генеративного штучного інтелекту: платформи на кшталт SAGA допомагають інструктору сформувати сценарій навчань природною мовою, а система MAIDEN — прогнати тисячі варіантів дій, наприклад для розгортання роїв дронів. При цьому НАТО декларує принцип «людина в контурі управління»: остаточне рішення завжди залишається за командиром, а не за алгоритмом.

Важливою складовою вишколу залишається кіберстійкість. Естонський кіберполігон CR14 у Таллінні став базовою інфраструктурою для навчань Cyber Coalition, у яких у 2025 році взяли участь понад 1300 фахівців із 36 країн — вони відпрацьовували відбиття гібридних атак на критичну інфраструктуру.

Українська модель

В основі бойового управління лежить система ситуаційної обізнаності DELTA, яка інтегрує дані розвідувальних дронів, супутників і радіоперехоплень на всіх рівнях — від взводу до Генштабу

У 2026 році до цієї екосистеми додалась платформа машинного зору Avengers Labs, база якої містить мільйони анотованих кадрів ворожої техніки. Алгоритм здатний розпізнавати замасковані цілі за лічені секунди.

Українська військова підготовка тримається на постійно оновлюваних базових програмах. Створення окремого роду військ — Сил безпілотних систем — супроводжувалося запуском навчального циклу, який, на відміну від багаторічних доктринальних оновлень у НАТО, переглядається щомісяця залежно від тактики ворога.

Для новобранців першою сходинкою підготовки залишається так звана базова загальновійськова підготовка (БЗВП) — фактично сучасний аналог того, що в народі й досі називають «курсом молодого бійця».

З літа 2025 року цей курс триває 51 день, з яких 42 дні відведено на безпосереднє навчання: вогневу підготовку, тактичну медицину, інженерно-саперну справу та дії у складі відділення, а також окремі заняття з протидії дронам. Раніше та сама базова військова підготовка займала 45, а до того і 30 діб. Після завершення курсу боєць отримує військово-облікову спеціальність стрільця і вже потім може пройти додаткову спеціалізовану підготовку.

Чого НАТО вчиться в українських інструкторів

Британська програма Operation Interflex, до якої долучилися 13 країн, у червні 2026 року відзначила чотириріччя, підготувавши понад 63000 українських військових. Якщо у 2022 році місія фокусувалась на базовій піхотній підготовці новобранців, то нині вона еволюціонувала до підготовки інструкторів вертолітної авіації, саперів і бойових медиків.

Місія ЄС EUMAM UA зі свого боку забезпечила підготовку понад 86000 українських солдатів, а координаційний центр в іспанському Толедо організовує спеціалізовані курси: від тактичного застосування мікродронів до знешкодження боєприпасів.

Аналітики НАТО визнають: український досвід оголив прогалини у західних доктринах, розрахованих на абсолютне панування в повітрі. Інструктори країн-партнерів вчаться в українських курсантів будувати підземні бункери й розсереджувати логістику в умовах тотального покриття території розвідувальними дронами.

Азійсько-тихоокеанський вимір

Ескалація напруженості довкола Тайваню прискорює адаптацію тренувальних моделей і в Азії. Народно-визвольна армія Китаю розбудувала на полігоні Чжуріхе повномасштабну копію урядового кварталу Тайбея для відпрацювання міських боїв, а тайванські навчання Han Kuang у 2026 році подовжили до десяти діб і дев’яти ночей, зробивши наголос на децентралізації командування та залученні цивільного сектору.

Військова підготовка еволюціонує, хоча в основі, як і раніше, лежить класичний базовий вишкіл. Тим паче, що досвід України показує: перемагає не той, у кого більше техніки, а той, хто здатен швидше адаптуватися до тактики противника.

Під час підготовки статті були використані матеріали: