Від FPV за триста доларів до апаратів, що летять за тисячі кілометрів. Головний продукт бригади — конвеєр: знайти, вразити, підтвердити, обміняти результат на нову техніку.

Сонце сідає над соняшниковим полем, коли вечірню тишу розриває звук, схожий на гарчання мопеда. Підполковник із позивним «Рей» стрибає в придорожній рів. Британський репортер The Guardian, який був поруч, описує, що сталося далі.

Сірий апарат, схожий на біплан із дерев’яним гвинтом, різко здійнявся під кутом 45 градусів і зник над обрієм. Услід пішли ще два. Кожен ніс від 50 до 100 кг вибухівки, а екіпаж згорнув кабелі й покинув позицію за десять хвилин. Приблизно за чотири години перший дрон дістався курортної Алушти й влетів у підстанцію.

«Ми творимо історію, — сказав Рей репортеру. — Тут демократія перемагає тоталітаризм».

Це далеко не єдиний приклад того, як працює 414-та окрема бригада безпілотних систем. В її арсеналі — FPV-дрони, зібрані зі списаних «корпусів» державної поставки за 250–300 доларів. А ще — нічні бомбери, перехоплювачі, засоби РЕБ і РЕР, власне виробництво боєприпасів, морський дивізіон і цифрова систему обліку та забезпечення.

Одна відповідь на кожен виклик

У 2022 році Роберт Бровді, позивний «Мадяр», командував стрілецьким взводом 2-ї штурмової роти 206-го батальйону територіальної оборони. У травні–червні на Херсонському напрямку він сформував окремий підрозділ аеророзвідки, який отримав назву «Птахи Мадяра». Все починалось з одного FPV-дрона, купленого за власні кошти. У серпні 2022 року на ньому бійці почали відпрацьовувати керування та перші ударні застосування.

У перші місяці це була невелика група, яка виконувала класичні завдання: розвідку, спостереження та коригування вогню. Але поступово підрозділ почав переходити від розвідки до ураження цілей. У листопаді 2022 року Бровді очолив роту ударних безпілотних авіаційних комплексів у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Наступним етапом стало перетворення «Птахів» на окрему ротно-тактичну групу, що діяла вже як спеціалізований ударний дроновий підрозділ.

У 2023 році «Птахи Мадяра» почали працювати не лише як розвідники. FPV-дрони стали окремим інструментом ураження, а разом із ними розвивалися нічні ударні коптери, розвідувальні крила та інші безпілотні системи.

У січні 2024 року на основі ротно-тактичної групи сформували 414-й окремий батальйон ударних безпілотних авіаційних систем у складі Корпусу морської піхоти. Пізніше того ж року його розгорнули до полку.

Улітку 2024 року 414-й полк працював на Харківському напрямку, а згодом його підрозділи діяли, зокрема, на Покровському напрямку. У серпні того року «Птахи Мадяра» звітували про 778 уражених цілей лише за місяць на Покровському напрямку.

До кінця 2024 року структура знову змінилася. У червні полк офіційно розгорнули до бригади, а в грудні 414-та стала окремою бригадою безпілотних систем. На початку 2025 року відбулася ще одна важлива зміна: бригаду перевели зі складу Корпусу морської піхоти до Сухопутних військ. Вона стала частиною проєкту «Лінія дронів», який об’єднав спеціалізовані безпілотні підрозділи на ключових ділянках фронту.

У червні 2025 року Бровді залишив посаду командира 414-ї після призначення командувачем Сил безпілотних систем. Бригаду очолив Андрій Клименко, позивний «Кліма».

FPV: «хендмейд»-технологія

Основу ударної роботи бригади становлять FPV-дрони. Після того, як противник навчився ефективно глушити радіокеровані апарати за допомогою РЕБ, «Птахи Мадяра» почали розвивати власні рішення.

Бригада також розвивала власні рішення для оптоволоконних FPV. Одне з них представили як розробку інженерної служби «Кліма-Team».

У грудні 2024 року Роберт Бровді розповідав про один з технічних компромісів, які вдалось вирішити своїми силами. Котушка з 10 км оптоволокна важить близько 1,2 кг, а кожен наступний кілометр додає ще приблизно 65–70 грамів. Тому для такого дрона потрібна вантажопідйомна платформа приблизно на 3 кг: близько половини цієї маси припадає на котушку з волокном, а інша половина залишається для бойової частини. За оцінкою Бровді, переобладнання одного апарата коштувало тоді близько 250–300 доларів.

Нічні бомбери, міни та «Цукрарня»

Розвідка й коригування вогню лишаються основою успішної роботи. Бригада працює з FPV, Mavic, розвідувальними й ударними «крилами» та нічними бомберами. Комерційні квадрокоптери бувають і зброєю проти дронів: оператори вже збивали розвідувальний дрон окупантів, таранячи його власним Mavic.

У пілотів є багато прикладів застосування важкого бомбера — Vampire, відомого як «Баба Яга». Платформа піднімається приблизно до 400 метрів, летить до 10 км і скидає термобаричні, кумулятивні та осколково-фугасні боєприпаси. Так, у листопаді 2024 року розвідка помітила в Сергіївці біля Покровська комплекс РЕБ «Борисоглєбськ-2». Вдарив по ньому боєць із позивним «Нічний Доктор». 

Важкі дрони мають і «інженерну» роботу. Вони перебрали на себе дистанційне мінування з використанням радянських ПТМ-3. А коли їх стало бракувати, бригада вирішила проблему на власному рівні: у жовтні 2024 року вона відкрила збір 43 млн грн на 20 тисяч мін, які безоплатно передали приблизно 60 підрозділам.

Коли нестача боєприпасів стала системною, рішенням стала «Цукрарня» — система власних виробничих потужностей. Вона випускала щомісяця десятки тисяч боєприпасів для дронів, якими користувалися понад 120 підрозділів. Бригада взяла на себе й роль постачальника: замовляє та розподіляє між іншими підрозділами FPV-дрони F7, а також човни для морпіхів.

Щит над головою: «Купол» і полювання на дрони

Коли противник відповів масовим застосуванням власних FPV, бригада мусила захищатися. Так виникли «Куполи»: спершу над Покровськом, потім над Херсоном. Це, за описом бригади, 12 шарів впливу на смузі фронту понад 150 км, від радіолокації та РЕР до РЕБ і винищувачів дронів. За допомогою «Купола» виявили 20 681 ворожий FPV, з яких 15 114 подавили або знищили.

За полювання на дрони відповідає 7-й батальйон «Топота». У 2025 році він був найрезультативнішим підрозділом проєкту «Армія дронів». Цікавий епізод стався 27 липня 2026 року. Пілоти 7-го батальйону «Топота» 414-ї бригади збили над Курською областю російський ударно-розвідувальний БпЛА «Форпост-Р» — носій керованих авіабомб КАБ-20 із лазерним наведенням. Український перехоплювач «Чаклун-КМ» уразив його на висоті 4300 метрів.

За словами Роберта Бровді, це шостий підтверджений «Форпост», знищений від початку повномасштабного вторгнення, і другий на рахунку 414-ї бригади. Перший «Форпост» «Птахи Мадяра» уразили 20 квітня 2025 року на висоті близько 4 км. Його вартість оцінювали приблизно у $7 млн.

Довга рука: батальйон «Кайрос»

Рей командує 9-м батальйоном «Кайрос» — підрозділом, який спеціалізується на ударах середньої та великої дальності. За словами його командира, приблизно за 200 днів роботи батальйон уразив близько 200 цілей — НПЗ, склади, об’єкти з боєприпасами, порти, дороги та залізницю.

Експерти припускають, що для цього використовували дрони FP-1. The Guardian у серпні 2026 року писав, що ця модель здатна долати понад 2500 км. А виробник наприкінці липня 2026 року заявляв, що після модернізації FP-1 дальність зросла до 3400 км із 60-кілограмовою бойовою частиною, а вартість становить $55–75 тисяч.

Ціна запуску далекобійних дронів висока. За словами Рея, приблизно третину дронів збивають над окупованими територіями, а над росією втрати значно більші. Пілот із позивним «Панама» розповів, що на початку екіпажі користувалися іноземними дронами, які іноді підводили, а нині проблем немає.

Стратегічну логіку пояснює Бровді. За його словами, дрони «значно проріджують» російську ППО, тож із кожною знищеною одиницею пролом у захисті неба противника розширюється.

Окремо варто згадати FP-2 — «мідлстрайк» дрон від Fire Point. Після удару по командному пункту в Кадіївці Бровді публічно повідомив, що на знищення одного пункту довелося витратити шість дронів, хоча на кожному стояла 100-кілограмова бойова частина. Співзасновник Fire Point тоді відповів, що бойові частини постачають сторонні виробники, але контроль якості проводиться регулярно.

Море, земля та «мідлстрайк»

414-та бригада поступово виходить за межі суто повітряних безпілотних систем. У 2026 році вона почала розвивати спроможності одразу в кількох середовищах — на морі та на землі, а окремим напрямом став так званий «мідлстрайк» — ураження цілей на середніх дистанціях.

Про морський компонент поки відомо небагато. Роберт Бровді оголосив про створення у складі бригади дивізіону морських безпілотних систем. За його словами, він має виконувати два основні завдання: уражати морські цілі та протидіяти «Шахедам». У квітні 2026 року Сили безпілотних систем також показали безпілотні надводні платформи, які можуть використовуватися як носії перехоплювачів для боротьби з ударними БпЛА.

Окреме місце займають наземні роботизовані комплекси (НРК). Їх використовують, зокрема, для логістики та інших завдань на передовій. Ще у своєму 100-денному плані для СБС Бровді називав роботизовані системи одним із ключових засобів доставки боєприпасів, дронів та іншого обладнання до позицій операторів.

«Підрахуйка» та е-бали: «бухгалтерія» СБС

Результати бригади відображаються на онлайн-табло «Підрахуйка» — лише верифіковані ураження. З е-балами та Brave1 Market ситуація інша, ніж «винахід бригади». Це загальнодержавна програма: бали нараховують за верифіковані ураження, розвідку та місії з НРК, а обмінюють на техніку в Brave1 Market. Першою обміняла бали 3-тя штурмова бригада, у жовтні 2025 року, за 6 днів. Станом на червень 2026 року системою скористалися понад 400 підрозділів, замовивши техніки на понад 33 млрд грн, зокрема понад пів мільйона безпілотників. 

За даними бригади, з липня 2024 до травня 2026 року вона виконала понад 534 тисячі вильотів, уразила понад 160 тисяч цілей (понад 71 тисяча знищено) і понад 49 тисяч військовослужбовців противника.

29 серпня 2026 року Бровді вперше назвав втрати: 79 загиблих за 4,5 року війни. На кожного припадає 637 «покалічених або пошматованих» ворогів. Йдеться про 50 336 підтверджених втрат росіян (29 023 загиблих і 21 313 поранених) за «два крайні роки ротації».

«Самі в собі»

Те, що починалося з одного FPV для аеророзвідки, перетворилося на комплексну систему. Сьогодні «Птахи Мадяра» одночасно розвідують і атакують, перехоплюють ворожі дрони, виготовляють боєприпаси, виконують далекі удари, працюють на морі та забезпечують інші підрозділи технікою. У цьому і полягає їхнє «замкнене коло»: розвідка знаходить ціль, дрон її уражає, результат підтверджується цифровою системою, а нові ресурси повертаються в ту саму систему для наступного удару.