Тіло людини з температурою 36–37°C — це готова мішень для тепловізора навіть на тлі нагрітого влітку ґрунту, не кажучи вже про холодну землю чи бетон. Зараз в арміях масово використовують безпілотники з інфрачервоними камерами, а також тепловізори на шоломах, і тому класичний камуфляж перестав захищати. То що робити?

Чому старий камуфляж не рятує

Класичне маскування розраховане на те, щоб ошукати людське око або оптичний приціл: розбити силует, підібрати кольори під фон, прибрати блиск. Тепловізор працює за іншим принципом — він фіксує не колір і форму, а різницю температур між об’єктом і навколишнім середовищем. Тому боєць, ідеально замаскований візуально, може лишатися яскравою плямою на екрані тепловізора.

Ускладнює ситуацію те, що тепловізійні камери сьогодні використовують не лише на снайперських гвинтівках чи на шоломах, а й на масових розвідувальних дронах на кшталт DJI Mavic з ІЧ-модулем. Це дозволяє виявити людину на відстані 300–500 м, розпізнати її приблизно на 150–250 м, тоді як автомобілі й іншу велику техніку — на дистанції 1–2 км і більше залежно від умов спостереження

Тож загроза виявлення тепловим слідом більше не обмежується горизонтальним спостереженням: противник дивиться зверху, і традиційні наземні укриття від нього не рятують.

Міноборони шукає тканину, що «гасить» тепло

Відповіддю на цей виклик стала державна програма розробки антитепловізійного спорядження. Ще у лютому 2024 року Центральне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ повідомило про початок тестування п’яти зразків тканин для антитепловізійної накидки-пончо. За заявами, вона здатна поглинати інфрачервоне випромінювання тіла. Ідея така: якщо матеріал не пропускає тепло назовні, боєць під ним стає для тепловізора «невидимим» або принаймні значно менш контрастним на тлі місцевості.

Надалі проєкт перейшов до етапу військових випробувань уже готового виробу, а у 2025 році Міністерство оприлюднило нормативну документацію для виробників. Водночас окремих результатів первинного тестування тканин або інформації про те, який саме матеріал був обраний, Міноборони публічно не повідомляли.

Розробку вели одночасно з іншими вдосконаленнями польового спорядження — зимовими рукавицями, термобілизною, утепленими куртками. Але саме антитепловізійна накидка розглядалася як пріоритетний напрям, оскільки могла подолати одразу два типи загроз — тепловізори та прилади нічного бачення.

Цікаво, що ринок також відреагував на запит. Українські виробники, зокрема компанія Fox, вже випускають серійні антитепловізійні накидки з тришарової тканини Oxford з фольгованим паро-бар’єром. Вони, за заявленими характеристиками, пройшли перевірку тепловізором AGM Sidewinder TM50-640 — одним із найчутливіших приладів, доступних на ринку. Такі накидки продають як універсальне рішення: їх можна носити як плащ або розтягувати як екран над позицією під час зміни варти вночі.

США вивчають український досвід

Досвід війни в Україні змусив переглянути підходи до маскування і в США. У березні 2026 року Корпус морської піхоти США оголосив про пошук постачальників Multispectral Camouflage Overgarment (MCO) — спеціальної накидки, що має зменшувати помітність військових одразу в кількох тепловізійних діапазонах:

  • видимому, ближньому інфрачервоному (NIR)
  • короткохвильовому (SWIR)

Також вона має пригнічувати теплове випромінювання в середньо- та довгохвильовому інфрачервоному діапазонах (MWIR/LWIR).

За інформацією Business Insider, розробка ведеться безпосередньо з урахуванням бойового досвіду війни в Україні.

Промисловість вже демонструє готові рішення. Наприклад, у травні 2026 року Saab представила Barracuda Poncho — легку мультиспектральну накидку для солдатів, спеціально розроблену як відповідь на масове застосування дронів з тепловізорами. Компанія зазначає, що її призначення — приховувати військового від теплових сенсорів під час виходу з укриття або машини.

Що можна зробити без спеціальної тканини

Більшість бійців покладаються на комбінацію тактики та підручних засобів. Сили територіальної оборони ЗСУ у своєму довіднику «Як вберегтися від ворожих дронів» радять проводити інженерні роботи на світанку або в сутінках, коли активність ворожої аеророзвідки найнижча, і враховувати, що дрони втрачають ефективність під час сильного вітру й дощу. Вночі, попри зниження кількості вильотів, ефективність теплового спостереження, навпаки, зростає.

Практичний мінімум, який залишається актуальним і без спеціальної тканини:

  • Розрив теплового контуру. Приховування відкритих ділянок тіла, використання підручних теплоізоляційних матеріалів (спеціальних накидок, утепленого одягу, термоізоляційних вставок між тілом і зовнішнім середовищем), уникнення прямого контакту розігрітого тіла з холодними поверхнями, які підсилюють контраст.
  • Контроль після навантаження. Різкий стрибок температури тіла після фізичного зусилля — один із найпомітніших демаскувальних факторів для тепловізора. Тому пауза на охолодження перед виходом на позицію відкритого спостереження — частина тактики.
  • Використання рослинності та ґрунту як екрана. Щільний шар листя чи ґрунту частково блокує й інфрачервоне випромінювання.
  • Поведінкова дисципліна. Контрольований темп руху, відсутність різких жестів, мінімізація світлових і звукових джерел, зміна маршрутів замість шаблонних дій — усе це знижує ймовірність виявлення незалежно від типу оптики противника.

Три рівні маскування

Для повноцінного захисту тепер важливо застосовувати одночасно три рівні маскування:

  1. Візуальне — камуфляж під сезон і рельєф, маскувальні сітки й накидки, усунення блиску оптики й металевих деталей спорядження.
  2. Теплове — антитепловізійні накидки, багатошарові теплоекрануючі тканини, мультиспектральні маскувальні сітки та інші матеріали. Грамотне використання укриттів і рослинності, контроль температурних перепадів.
  3. Поведінкове — дисципліна руху, шуму й світла, відсутність передбачуваних патернів дій.

Вибір засобів завжди прив’язаний до трьох змінних: місцевості й сезону, типу загрози (оптика, тепловізор чи дрон) та характеру бойового завдання. Накидка, ефективна в лісі під час спостереження, буде марною у відкритому полі або в міській забудові — і навпаки.

Тож головним інструментом виживання залишається системний підхід: жодна накидка не замінить дисципліни руху, а жодна дисципліна не компенсує відсутності теплоізоляції там, де вона життєво необхідна.