15 бойових кораблів і катерів Чорноморського флоту рф, уражених морськими дронами Magura V5, та ще 11 — дронами Sea Baby. Десятки уражених суден рф за неповні три роки змусили один із найбільших флотів світу фактично піти з західної частини Чорного моря. Про те, як влаштовані морські дрони, які моделі стали найвідомішими і чому Україна вирвалась у світові лідери цього напряму — в матеріалі DefPulse.
Катери без екіпажу: що треба знати про морські дрони
Морський дрон — загальна назва для безпілотних апаратів, які діють на воді або під водою без екіпажу на борту. Українську зброю цього класу ділять на дві категорії.
Надводні безекіпажні катери (USV, Unmanned Surface Vehicle). Це невеликі швидкісні судна, які рухаються по поверхні води, несуть камери, антени зв’язку та вибухову частину. До цього класу належать Magura V5, Magura V7 і Sea Baby — апарати, які завдали найбільших втрат російському флоту.
Підводні безпілотні апарати (UUV, Unmanned Underwater Vehicle). Вони рухаються під водою, тому їх складніше виявити радарами. Але й керувати ними на відстані непросто: вода погано пропускає радіосигнал. В Україні до цього класу належать «Толока» та «Марічка».
Є й проміжна категорія — багатоцільові платформи, здатні нести змінне обладнання: від камер спостереження до кулеметів і навіть ракет. Сучасні модифікації Sea Baby та Magura розвивають саме в цьому напрямку.
З чого складається та як працює морський дрон
Конструкція типового ударного морського дрона включає кілька головних елементів.
Корпус
Зазвичай легкий склопластиковий або композитний, довжиною від 4 до 6 метрів. Він досить компактний, щоб мати низький силует і погано відбивати радіохвилі, але достатньо місткий для палива, електроніки та бойової частини.
Двигун
Більшість українських катерів використовує потужні підвісні мотори. Вон дають змогу розганятися до 70–80 км/год — швидкості, недосяжної для більшості кораблів противника.
Навігація і зв’язок
Дрон керується дистанційно, але оператор не веде апарат вручну весь маршрут: це неможливо на відстані сотень кілометрів. Замість цього дрон отримує маршрутні точки і рухається до них автономно, використовуючи супутникову навігацію та відносно стійкі до глушіння інерціальні системи. Зв’язок з оператором підтримується через супутникові канали або mesh-мережі з повітряними ретрансляторами. Тож сигнал може «переміщатись» через проміжні точки, що ускладнює його перехоплення чи придушення засобами радіоелектронної боротьби.
Камери й автопілот
На фінальному етапі, коли дрон наближається до цілі, оператор бере візуальне керування на себе через відеокамери. Це найризикованіша фаза, адже саме тоді противник намагається виявити й знищити апарат вогнем зі стрілецької зброї, авіацією чи гелікоптерами.
Бойова частина
Залежно від моделі й завдання, дрон несе або вибуховий заряд для тарана цілі, або змінний модуль: кулеметну турель, систему залпового вогню чи ракети класу «повітря-повітря» для боротьби з авіацією.
5 українських морських дронів, які вплинули на хід війни
Magura V5
Magura V5 (Maritime Autonomous Guard Unmanned Robotic Apparatus) — український морський дрон, який став відомим у світі. Вперше його публічно показали на оборонній виставці IDEF 2023 у Стамбулі.
Ідею озвучили восени 2022 року Володимир Зеленський оголосив про намір створити перший у світі флот морських дронів, а на платформі UNITED24 стартував відповідний збір коштів.
За даними видання NV, Magura V5 — багатоцільовий безпілотний надводний катер, який можна використовувати і для розвідки та патрулювання, і як ударний засіб. Для зв’язку апарат може використовувати mesh-радіомережу з повітряним ретранслятором або супутниковий канал.
Саме Magura V5 стала «робочою конячкою» українських морських операцій ГУР: апарат брав участь у потопленні ракетного катера «Івановець», великого десантного корабля «Цезар Куніков» і корвета «Сергій Котов». Пізніше з’явилась модифікація з ракетами Р-73 класу «повітря-повітря» — фактично один з перших морських дронів-ЗРК, здатних збивати повітряні цілі.
Sea Baby
Sea Baby (пер. «Морський малюк») — розробка Служби безпеки України, яку спершу тримали в таємниці. Першу загальновідому операцію апарат провів у ніч на 17 липня 2023 року, вразивши Кримський міст. Тодішній голова СБУ Василь Малюк підтвердив у коментарі CNN, що дрони — власна розробка служби і вже застосовувалися щонайменше у трьох операціях. Дрони, що пошкодили міст, мали бойову частину масою 850 кг.
На відміну від Magura, Sea Baby спершу був суто ударним апаратом-камікадзе, але з часом його перетворили на багатоцільову платформу зі змінними модулями озброєння. Сучасні модифікації можуть виконувати роль носія озброєння, розвідника чи навіть перевізника менших дронів.
У 2025 році СБУ показала нове покоління Sea Baby з покращеними характеристиками: це дальність ходу понад 1500 км і вантажопідйомність до 2000 кг, потужніші двигуни і сучасна навігація. Оновлені дрони брали участь у третьому ураженні Кримського мосту 3 червня 2025 року. За словами бригадного генерала СБУ Івана Лукашевича, продемонстровані апарати оснащені або гіростабілізованою кулеметною установкою з автозахопленням цілей, або 10-зарядною системою залпового вогню «Град».
Magura V7
Magura V7 — версія базової платформи V5, орієнтована на протиповітряну оборону. Апарат більший за розмірами, має змінену форму носової частини для кращої морехідності і несе ракети класу «повітря-повітря».
Перші повідомлення про застосування таких ракет — радянських Р-73 — з’явилися ще у 2024 році. Командир ГУР з позивним «Тринадцятий» розповідав, що дрон-ЗРК використали для знищення повітряної цілі.
2 травня 2025 року морські дрони Magura V7 вперше в історії збили одразу два бойові літаки — російські винищувачі Су-30 біля Новоросійська. Апарати застосували американські ракети AIM-9 Sidewinder. В атаці брали участь три катери.
Toloka
«Толока» — сімейство українських підводних безпілотних апаратів. Перший прототип показали ще у квітні 2023 року, а восени 2025-го на інвестиційному саміті Defense Tech Valley представили вже три модифікації, які відрізняються розміром і дальністю ходу:
- TLK-150 — компактний апарат довжиною 2,5 м, дальність ходу до 100 км, електродвигун, корисне навантаження 20–50 кг;
- TLK-400 — довжина 4–6 м, дальність до 1200 км, навантаження до 500 кг;
- TLK-1000 — найбільша модифікація довжиною до 12 м, заявлена дальність до 2000 км і навантаження до 5 тонн.
Перевага підводного апарата, за словами капітана ВМС запасу Андрія Риженка, — у відсутності ключової вразливості надводних дронів: підводні системи значно складніше виявити під час руху. За відкритими даними, «Толока» задумана як платформа для розвідки, мінування, протидії підводним загрозам і пошуково-рятувальних операцій.
Марічка
«Марічка» — важкий безекіпажний підводний апарат, який розробляє українська компанія «Акватехнік» (перші випробування проводили під брендом AMMO Ukraine ще у 2023 році). За оприлюдненими розробниками даними, дрон має дальність ходу до 1000 км, здатний нести близько тонни корисного навантаження і розвиває максимальну швидкість близько 10 км/год.
Відмінність «Марічки» від надводних апаратів — інерціальна навігаційна система, яка не залежить від GPS чи інших радіосигналів. Тож вона стійкіша до придушення засобами РЕБ. У поєднанні зі спеціальними матеріалами корпусу і тихими двигунами це робить апарат малопомітним для радарів, гідроакустичних станцій і ехолотів. Розробники наголошують, що, крім ударів по кораблям, портовій та береговій інфраструктурі, дрон можна використовувати як розвідувальний або вантажний.
Дрони проти традиційного флоту
Дрон вартістю в десятки чи сотні тисяч доларів здатен знищити або вивести з ладу корабель вартістю в десятки й сотні мільйонів. Це фактор, на який звернули увагу і в США та вже готуються до протидії подібним загрозам.
Але є й інші переваги:
- Низький силует, невелика радіолокаційна помітність і висока швидкість ускладнюють своєчасне виявлення й перехоплення традиційними корабельними засобами ППО.
- Атаки здебільшого проводять групами дронів: це розпорошує увагу засобів протидії та підвищує ймовірність влучання.
- Платформи легко переоснастити під нові завдання без перепроєктування корпусу.
- Оператор керує апаратом дистанційно, тому невдала атака коштує втратою техніки, а не життів.
Куди рухається українська безпілотна флотилія?
Тенденція останніх двох років — перехід від вузькоспеціалізованих дронів-камікадзе до багатоцільових платформ.
Другий напрямок — інтеграція ракетного озброєння, яке перетворює морський дрон на мобільний засіб протиповітряної оборони прибережної зони.
Третій — розвиток підводного напряму з заявленою дальністю ходу до 2000 км.
Четвертий — зростання ролі автономності та стійкості до радіоелектронної боротьби.
Наступні покоління українських платформ, судячи з відкритих даних, отримають ширший спектр озброєння і вищу автономність — а отже і далі залишатимуться однією з найпомітніших візитівок української оборонної промисловості.
