Російський оперативно-тактичний комплекс «Іскандер» і американська ракета ATACMS, яку запускають з систем HIMARS та М270, призначені для ураження цілей на значній відстані. DefPulse порівняв їхні характеристики, можливості та особливості бойового застосування.
Російський ракетний комплекс 9К720 «Іскандер» (за кодифікацією НАТО — SS-26 Stone) використовує, зокрема, балістичні ракети 9М723.
Американська ракета MGM-140 ATACMS — старша за розробкою система ракетного озброєння. Вона легша й менш далекобійна, пройшла три великі війни, а від 2023 року застосовується і в Україні.
У порівняння додаємо й ракету PrSM (Precision Strike Missile): наступне покоління, яке замінює ATACMS.
Історія створення
«Іскандер» створили наприкінці радянської епохи: проєктування в Коломенському КБ машинобудування (КБМ) почалося в грудні 1988 року під керівництвом Сергія Непобєдимого. Комплекс мав замінити «Точку» та «Оку», яку ліквідували за Договором про ракети середньої та меншої дальності. Перший успішний пуск відбувся 1996 року, серійне виробництво варіанта «Іскандер-М» почалося 2006-го. Окрім балістичної ракети 9М723, є крилатий варіант «Іскандер-К» (9М728 та 9М729) і експортний «Іскандер-Е» з урізаною до 280 км дальністю. Серед користувачів — Вірменія, Алжир і Білорусь.
ATACMS старший на покоління. Роботи над ракетами почалися 1980 року як Corps Support Weapon System — заміна ракети Lance. Згодом програму об’єднали з DARPA Assault Breaker та проєктом ВПС, а 1986 року підрядником обрали Ling-Temco-Vought. На озброєння ракета надійшла 1991-го і одразу потрапила на війну в Перській затоці (32 пуски). Під час війни в Іраку 2003 року їх випустили понад 450. Загалом зібрано близько 3700 ракет. Закупівлю для армії США припинили 2007 року через високу вартість.
Сімейство ракет PrSM розробляє Lockheed Martin. Перший прототип випробували в грудні 2019 року, перші серійні ракети передали армії 8 грудня 2023-го. У липні 2025 року Increment 1 отримав дозвіл на серійне виробництво (Milestone C). Пускові системи ракети — HIMARS і M270.
Конструкція і характеристики ракет
«Іскандер-М» удвічі-втричі важчий за ATACMS і несе значно більшу бойову частину, тоді як PrSM вдвічі легший за ATACMS у поперечнику й поміщається в контейнері парою.
| Параметр | Ракета «Іскандер-М» (9М723-1) | Ракета «Іскандер-1000» (9М723-2) | Ракета ATACMS M57 (унітарна БЧ) | Ракета PrSM Increment 1 |
| Стартова маса | 3800 кг | близько 4000 кг | близько 1320–1670 кг | не розкривається |
| Довжина / діаметр | 7,3 м / 0,92 м | довша, точні дані не оприлюднені | 4,0 м / 0,61 м | 4,0 м / 0,43 м |
| Маса БЧ | 450–480 кг | 450 кг (легша БЧ — більша дальність) | близько 214–227 кг | близько 91 кг |
| Дальність | 390 км (за даними ГУР) | близько 550 км | до 300 км | щонайменше 500 км |
| Тип двигуна | твердопаливний | твердопаливний, збільшений | твердопаливний | твердопаливний |
| Точність (КВВ) | 5–7 м, у кращому разі 1–2 м | як у 9М723-1 | близько 9 м | менше 5 м (заява виробника) |
| Кількість ракет, які може нести пускова установка | 2 (СПУ 9П78-1) | 2 (посилена СПУ «Бора-М») | 1 (HIMARS) / 2 (M270) | 2 (HIMARS) / 4 (M270) |
| Вартість ракети | близько 3 млн дол. (оцінка) | не відома | близько 1,7 млн дол. (FY2021) | близько 3,5–3,7 млн дол. |
Джерела таблиці: Wikipedia: Iskander, Wikipedia: ATACMS, CSIS Missile Threat, Wikipedia: PrSM, DefenseScoop та TWZ.
Дальність ракет комплексу «Іскандер»
Роками росія заявляла про дальність ракет комплексу «Іскандер» до 500 км. Однак, за даними української розвідки, базова балістична ракета 9М723-1 долає близько 390 км. Модифікація 9М723-2, відома як «Іскандер-1000» і пов’язана з комплексом «Бора-М», має потужніший двигун і, за даними ГУР, дотягується приблизно до 550 км. Назва «1000» — радше маркетинг: В ГУР наголосили, що до тисячі кілометрів ракета не доходить. Подовжений корпус вимагає й збільшеної пускової установки.
Дозвукова 9М728 летить на малій висоті з заявленою дальністю до 500 км. Оцінки дальності 9М729, яку США вважають порушенням Договору РСМД, сильно розходяться; надійно підтверджених даних у відкритих джерелах немає.
Наведення та бойові частини: різниця є
Ракети комплексу «Іскандер» та ракети ATACMS використовують інерційну навігацію із супутниковою корекцією, але лише російська ракета додає до цього оптичну головку самонаведення на завершальній ділянці.
«Іскандер»
На фінальній ділянці працює кореляційна оптична система (DSMAC), що дає відхилення 5–7 м. Антени серії «Комета» захищають приймач ГЛОНАСС/GPS від завад, а в хвості ракети розміщені хибні цілі 9Б999 для обману ППО/ПРО. Доступні боєголовки: осколково-фугасна, касетна, проникна та інші (масою 480–700 кг за різними оцінками).
Слабке місце — залежність від імпортної електроніки: аналіз ГУР 140 компонентів ракети показав, що лише приблизно чверть виготовили російські компанії, 63 деталі — американського виробництва. Функціональність оптичної головки залежить від погоди й видимості над ціллю.
ATACMS
Наведення — інерціальна система з GPS, без оптичного коригування. Ракета краще за більшість GPS-керованих боєприпасів зберігає точність під час глушіння, а відхилення M57 становить близько 9 м. Варіанти бойових частин різні:
- касетні M39 і M39A1 несуть від 300 до 950 суббоєприпасів M74 і ефективні проти аеродромів та позицій ППО
- унітарні M48 і M57 (бойова частина близько 214 кг) не залишають по собі нерозірваних елементів.
Ракети ATACMS не мають хибних цілей.
PrSM
Інерціальна навігація з GPS і уламково-фугасна частина близько 91 кг. Increment 1 вражає лише нерухомі наземні цілі. Increment 2 отримає багаторежимну головку наведення для рухомих і морських цілей.
Бойове застосування
«Іскандер» у війні проти України
До 2022 року комплекс майже не використовували (зафіксовані факти застосування — Грузія 2008, Сирія 2016–2017). У війні проти України він ударяв по аеродромах, пускових Patriot (березень 2024 року) і містах.
За підрахунками Missile Matters, у 2024 році запустили близько 200–250 ракет 9М723, у 2025-м — до 350–400. У січні 2026 року по Україні пустили рекордні 91 балістичну ракету за місяць, тоді як роком раніше — 28. 2 червня 2026 року відбулася одна з найбільших атак: 41 балістична ракета (33 «Іскандера-М» та 8 «Цирконів»), збито 11.
ATACMS у війні проти росії
Вперше Україна застосувала їх 17 жовтня 2023 року (короткобійні касетні M39), далекобійні варіанти надішли весною 2024-го, а у листопаді 2024 року адміністрація Байдена дозволила бити по військових цілях у росії.
Запаси вичерпалися на початку 2025 року, а з пізньої весни 2025-го, за даними WSJ, практично заблокована процедура схвалення у Пентагоні. У серпні 2026-го держдепартамент США повідомив Конгрес про можливу передачу 70 ракет M39 і 12 пускових M270 через турецькі, болгарські та американські компанії. Передача ще не почалася і залежить від розгляду конгресменами.
PrSM
Вперше її використали США у березні 2026 року під час війни з Іраном (Operation Epic Fury), при цьому запаси були обмежені.
Протидія та вразливості
Балістичні ракети комплексу „Іскандер-М“ в Україні перехоплюють, зокрема, системи Patriot, і це дорого.
За повідомленням Financial Times (жовтень 2025), у серпні 2025 року вдавалося збити 37% балістичних ракет, а у вересні — лише 6%. У результатах звинувачували програмні зміни: ракета після балістичного літу маневрує або входить у круте пікірування, що виводить її за параметри, на які розраховані перехоплювачі.
Таку можливість підтверджує й звіт розвідки міноборони США (DIA). У 2026 році ситуація не покращилась: у червні загальний відсоток перехоплення всіх цілей сягнув 89%, але для балістики — лише 40%.
15 червня з 34 «Іскандерів-М» збили приблизно половину. Експерти вважають, що на одну ракету може йти два–три перехоплювачі Patriot, тобто удари «Іскандерами» виснажують й запаси ракет ПРО.
Російська ракета має й слабкі місця. Пускові установки залишаються цілями для розвідки й дронів. Додаткова залежність — імпортна електроніка та оптична головка, що потребує придатних умов.
Виробництво, вартість і наслідники
росія
За витоками замовлень, міноборони рф замовило близько 589–598 ракет 9М723 на 2024 рік і 643 на 2025-й. Українська розвідка оцінює випуск у середині 2026 року у близько 60 ракет на місяць, але аналітик Фабіан Гофман називає це верхньою межею і оцінює сумарний випуск 9М723 і «Кинджалів» у 600–800 на рік. Вартість однієї ракети — близько 3 млн дол.
США
ATACMS виробляли до 2007 року, потім модернізували їх та випускали невеликі партії на експорт. Виробництво ракет PrSM зростає: у березні 2025 року Lockheed Martin отримала контракт на 4,9 млрд дол. (перше замовлення — 400 ракет), а у березні 2026-го уладнала рамкову угоду на чотирикратне наращування потужностей. Закупки армії були скромніші: 98 ракет у FY2024, 230 у FY2025 та план 152 у FY2026. До програми приєдналися Австралія (2025) та Велика Британія (30 червня 2026, замовлення на 190 млн фунтів для M270A2).
Наступна ітерація
росія додала до арсеналу 9М723-2 з потужнішим двигуном, але скільки їх виготовляють, невідомо. У США розвиток PrSM розпланований на кілька етапів: до рухомих і морських цілей (Increment 2, початкова готовність у FY2028), нова бойова частина (Increment 3) і дальність 1000 км і більше (Increment 4, літні випробування планують наприкінці 2026).
Висновки
Теоретично «Іскандер» сильніший за ATACMS: він далекобійніший (390–550 км проти 300 км), несе вдвічі більшу бойову частину, має хибні цілі та маневрує на завершальній ділянці. ATACMS виграє в тому, що вона легша, сумісна з масовими HIMARS і M270 та зберігає точність при глушінні супутникового сигналу. Російський комплекс працює в режимі постійних масованих ударів, але підпирається на обмежений випуск (близько 50–70 ракет на місяць) і імпортні компоненти. Стратегічно перевага «Іскандера» у далекобійності знижується: PrSM вже наблизився до її рівня при вдвічі меншій масі, двох ракетах у контейнері і дальністю орієнтиром 500 км і більше.
Часті питання
Яка ракета далекобійніша?
«Іскандер»: базова 9М723-1 летить на 390 км, модифікація 9М723-2 — приблизно на 550 км. ATACMS досягає 300 км, а кластерна M39, яку Україні планують передати, — лише 165 км. PrSM Increment 1 заявлена на 500 км і більше.
Чи справді «Іскандер-1000» б’є на 1000 км?
Ні. За даними ГУР, його дальність близько 550 км. Назва радше маркетингова.
Чому ракету «Іскандер» важче збити?
Він маневрує на завершальній ділянці, має хибні цілі, а Patriot в Україні — єдина система проти балістики, і таких систем бракує. Влітку 2026 року перехоплювали близько 40% балістичних ракет проти 89% усіх повітряних цілей.
Чи є в ATACMS опція хибних цілей?
Ні. Це одна з відмінностей від «Іскандера».
Чим кластерна ATACMS відрізняється від унітарної?
Кластерні M39 і M39A1 несуть 300–950 суббоєприпасів M74 і ефективні проти аеродромів та ППО. Унітарні M48 і M57 мають одну бойову частину близько 214 кг і не лишають нерозірваних елементів.
Чому ATACMS майже не застосовується в Україні?
Запаси вичерпалися на початку 2025 року, а з пізньої весни 2025 року застосування по території Росії фактично блокувала процедура схвалення в Пентагоні. Нова передача 70 ракет M39 ще очікує розгляду в Конгресі.
Чи застосовували ракети PrSM в Україні?
Ні. Вперше їх використали США у війні з Іраном у 2026 році.
Скільки «Іскандерів» виробляє росія?
За оцінкою української розвідки — до 60 на місяць, але аналітик Фабіан Гофман вважає це верхньою межею. Реалістичніше — 600–800 ракет 9М723 і «Кинджалів» разом на рік.
Яка ракета дешевша?
Орієнтовно ATACMS M57 — близько 1,7 млн дол., «Іскандер» — близько 3 млн дол., PrSM — 3,5–3,7 млн дол. Це експертні оцінки, а не офіційні ціни.
