Українська протиповітряна оборона знищує над Києвом реактивні ударні дрони-ракети «Герань-5». За даними Головного управління розвідки Міноборони України, вперше цей ударний безпілотник росіяни застосували на початку 2026 року під час комбінованої повітряної атаки. Довжина апарата — близько 6,5 м, розмах крил — до 3,2 м, маса бойової частини — приблизно 90 кг, заявлена дальність ураження — до 1000 км.

На відміну від «мопедоподібних» Shahed-136 / «Герань-2», «Герань-5» виконана за нормальною аеродинамічною схемою, хоча більшість вузлів і компонентів залишаються уніфікованими з іншими моделями серії. Головна відмінність — силова установка: реактивний двигун Telefly забезпечує швидкість польоту до 450–600 км/год, тоді як поршневі дрони попередніх поколінь суттєво повільніші. У ГУР зазначають, що конструктивно й технологічно апарат нагадує іранський безпілотник Karrar, а за оцінкою аналітиків Defense Express, для виробництва «Герані-5» росія використовує китайські комплектуючі та компоненти західного виробництва, зокрема зі США й Німеччини.

Розвідка також попереджає про можливе розширення бойового застосування дрона: росіяни опрацьовують варіанти його запуску з авіаційних носіїв, зокрема штурмовиків Су-25, а також розглядають оснащення апарата ракетами класу «повітря-повітря» Р-73 для протидії українській авіації.

За даними ГУР, реально зафіксовані польоти «Герані-5» відбувалися на висотах приблизно від 200 м до 3 км (заявлена максимальна — 6 км), і через високу швидкість така ціль складніша для української ППО, ніж повільніші «Шахеди».

Чим «Герань-5» відрізняється від «реактивного Шахеда»

«Реактивний Шахед» — узагальнена назва для будь-якого дрона серії «Герань» з турбореактивним двигуном замість звичайного поршневого. Перша така модифікація, «Герань-3» (аналог іранського Shahed-238), атакувала Україну ще з середини 2025 року. Вона розганяється до 500–600 км/год, летить на висотах до 9 км, але за розміром і масою бойової частини майже не відрізняється від звичайного «Шахеда-136». Наступною стала модернізована «Герань-4» з покращеною оптикою та наведенням. «Герань-5» — це вже наступний, якісно інший крок цієї лінійки.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап зазначає, що за траєкторією польоту й непередбачуваністю маневрів реактивні «Герань-5» поки залишається прогнозованою ціллю — на відміну, наприклад, від балістики. Але вища швидкість скорочує час на реакцію ППО.

Чи можна збивати «Герань-5»

Однозначного рішення проти реактивних «Гераней» поки немає, кажуть військові та галузеві фахівці, але напрацьовується кілька напрямів. Експерт з авіації Анатолій Храпчинський вважає, що для протидії швидкісним дронам Україні потрібні дешеві ракети-перехоплювачі. За його оцінкою, вартість такого засобу не повинна перевищувати 15 тис. доларів.

Костянтин Криволап зазначав, що для перехоплення таких цілей можуть застосовуватися ракети AIM-9 з F-16, а в окремих ситуаціях — і бортові гармати винищувачів. На його думку, Україна впорається зі зростанням кількості швидкісних дронів.

Українські фахівці з РЕБ також розглядають посилення протидії новим російським БпЛА. Серед ключових напрямів — придушення супутникової навігації та протидія mesh-мережам й іншим каналам зв’язку між безпілотниками.

Джерела, використані для підготовки матеріалу: