Танк Т-72Б3А з модернізованим комплексом активного захисту «Арена-М», який мав прикривати машину від FPV-дронів, не зміг відпрацювати по атакуючому його апарату в районі Маяка на Донеччині. Кадри ураження 23 липня оприлюднив Центр спеціальних операцій «Омега» Національної гвардії України.

За даними ЦСП «Омега», атаці FPV-дрона піддалася колона з десяти російських танків. Відео фіксує влучання в кормову проєкцію Т-72Б3А — найуразливішу зону бронювання, де зазвичай розміщені двигун і трансмісія. Точна кількість машин у колоні, оснащених «Ареною-М», поки не встановлена.

Ще у листопаді 2025 року інженери рф зіткнулися з проблемою: радар погано розпізнає міні- та мікродрони з корпусами з радіопрозорих матеріалів на кшталт пластику. Експерти вказували на нездатність радара відрізняти дрібні повітряні об’єкти від фонових відбиттів земної поверхні на коротких дистанціях.

Ось як виглядала публічно відома історія бойового шляху модернізованого комплексу:

  • 2019 рік — початок інтеграції «Арени-М» на Т-72Б3 і Т-90М.
  • 2024 рік — оголошено про контракт на серійне виробництво танків із КАЗ.
  • Весна 2025 року — з’явилися перші фото Т-72Б3А з «Ареною-М», нібито зроблені на фронті.
  • 7 липня 2026 року — російські медіа зафіксували Т-72Б3А з «Ареною-М» у складі угруповання «Центр» на дніпропетровському напрямку — танк вів вогонь із закритої позиції.
  • 23 липня 2026 року, вранці — з’явилися повідомлення про оснащення чергового Т-72Б3А з «Ареною-М» додатковим протимінним тралом.
  • 23 липня 2026 року, увечері — оприлюднено кадри ЦСП «Омега» про ураження такого танка FPV-дроном під Маяком на Донеччині.

Тобто впродовж одного дня росiйські джерела презентували чергове технічне вдосконалення машини, а українські військові — відео її ураження в бою.

Відомо, що комплекс розробки Конструкторського бюро машинобудування (КБМ, Коломна) базується на архітектурі, яку в росії розвивають ще з кінця 1980-х. Ключові параметри базової версії:

  • Радар — багатофункціональна РЛС кругового огляду з шістьма приймально-передавальними антенами по периметру башти.
  • Дальність виявлення — близько 50 метрів від танка.
  • Швидкість реакції — перехоплення цілі протягом 50–70 мілісекунд після виявлення, захисний боєприпас підривається на відстані 1,5–2 метри від броні.
  • Діапазон швидкостей цілей — початкова версія «Арени» розрахована на об’єкти зі швидкістю 70–700 м/с; модернізована «Арена-М», за заявами розробників, здатна перехоплювати боєприпаси зі швидкістю до 1200 м/с.
  • Боєкомплект — 22–26 захисних боєприпасів вузьконаправленої дії в установочних шахтах навколо башти, з можливістю поповнення в польових умовах.
  • Маса комплексу — близько 1 тонни.

Базову «Арену» ніколи не проєктували під дрони: її створювали проти ПТКР, РПГ і артснарядів, які летять із передбачуваних напрямків і на порівняно високих швидкостях. Модернізація, яку в росії анонсували на 2025 рік, мала розширити кут доверту приймального модуля РЛС для протидії цілям, що пікірують під кутом 50–85 градусів.