5 відомих детекторів дронів на українському фронті

Ворог постійно змінює робочі частоти, а стандартні засоби РЕБ не завжди можуть закрити весь радіочастотний спектр. Тож українські військовослужбовці покладаються на пасивні детектори БПЛА. Які пристрої сьогодні найбільш ефективні на передовій, як вони працюють і чому майбутнє за багатодіапазонними системами — у огляді від DefPulse.

Війна частот: як змінюється загроза

Раніше більшість дронів використовувала класичні цивільні діапазони 2.4 ГГц та 5.8 ГГц. Сьогодні противник переходить на нестандартні частотні смуги:

• Канали управління (ELRS, LoRa, ExpressLRS): змістилися в низькочастотні смуги 300-600 МГц та 700-1000 МГц (зокрема 750 МГц, 868 МГц та 915 МГц). Це дає змогу дронам працювати за межами прямої видимості та оминати перешкоди рельєфу.
• Аналогове відео (PAL/NTSC, CVBS): крім стандартних 5.8 ГГц, активно освоюються смуги 1.2 ГГц (820-2200 МГц) та 3.3 ГГц.

Як зазначає фахівець із зв’язку та технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов, ворог почав застосовувати на ударних БПЛА літакового типу «Молнія» відеочастоти 4.14.5 ГГц (4.3-4.5 ГГц), які більшість застарілих детекторів «не бачать».

Три підходи до детекції

Військові засоби виявлення дронів можна розділити на три основні категорії залежно від принципу роботи та завдань:

1. Сигнатурні сигналізатори телеметрії та керування. Пристрої, що пасивно слухають ефір, аналізують цифрові пакети зв’язку між оператором і БПЛА та виявляють специфічні сигнатури. Перевага — пристрій нічого не випромінює в ефір, зберігаючи маскування бійця для ворожої РЕР.
2. Відеоперехоплювачі та відеосканери. Фіксують незашифроване аналогове відео, яке FPV-дрон транслює на окуляри чи монітор пилота. Вони дають змогу особовому складу побачити картинку з камери дрона, зрозуміти його ракурс, напрямок польоту та потенційну ціль.
3. Широкосмугові системи РЕР та пеленгації. Професійні комплекси, які сканують радіоефір у радіусі десятків кілометрів, вимірюють азимут і за допомогою гоніометричних алгоритмів розраховують координати БПЛА та пульта ворожого оператора.

Найвідоміші моделі детекторів на українському фронті

Дисклеймер: огляд виражає особисту думку редакції платформи DefPulse на основі вивчення відкритих джерел: рейтингів, описів та коментарів користувачів. Ми не стверджуємо, що рішення, які увійшли до цієї підбірки, дійсно є найефективнішими на українському ринку.

1. «Ванільний Цукорок»

Детектор «Цукорок» розробив український програміст Дмитро Селін. Серійне виробництво організували через компанію Drone-spices, а зараз пристрій також випускають за ліцензією інші українські виробники.

• Принцип дії: пасивний аналіз сигналів керування та телеметрії.
• Частотні діапазони: 820-1020 МГц та 2.4-2.5 ГГц (у версії «Ванільний» починаючи з прошивки 4.0 встановили модуль 2.4 ГГц і другу антену).
• Цілі: розвідувальні БПЛА літакового типу («Орлан», Zala, Supercam, «Елерон», камікадзе «Ланцет»), а також комерційні квадрокоптери DJI Mavic.
• Дальність: від 8 до 16 км для БПЛА літакового типу та 150-400 м для DJI Mavic.
• Ергономіка та живлення: компактний пристрій вагою 100 г, який працює від одного акумулятора 18650 до 20 годин поспіль і заряджається через USB Type-C.
• Особливість: здатний розпізнавати дрони за умов використання ними псевдовипадкової перебудови робочої частоти (ППРЧ). Проте проти FPV-камікадзе з вимкненою телеметрією або на занижених частотах ефективність обмежена.

2. VIDEO HUNTER 2 (Whoover 2)

Двоканальний відеосканер VIDEO HUNTER 2 (відомий серед військових як «Хувер 2») — класичний представник FPV-відеоперехоплювачів.

• Принцип дії: перехоплення та автоматична демодуляція аналогового відеосигналу PAL/NTSC.
• Частотні діапазони: 1.2 ГГц (820-2200 МГц) та 5.8 ГГц (4830-6030 МГц).
• Дисплеї: оснащений двома екранами — інструктивно-інформаційним OLED (відображає список знайдених частот, рівень RSSI та заряд батареї) та головним 4.3” LCD-монітором для виводу зображення з камери дрона.
• Дальність: до 4 км за прямої видимості, а для потужних відеопередавачів — до 15 км.
• Автономність: акумулятор ємністю 10000 мА·год, номінально 6-8 годин роботи.
• Нюанс експлуатації: пристрій вимогливий до джерела живлення — не підтримує швидку зарядку. Заряджати його можна лише стандартними блоками 5В / 12 А через кабель USB-A — USB-C, інакше є ризик вигорання контролера.

3. «Чуйка 3.0»

Вітчизняний пристрій радіоелектронної розвідки та відеоперехоплення, який розв’язує проблему нестандартних частот FPV.

• Принцип дії: перехоплення аналогового відеосигналу та аналіз частотного спектра.
• Частотні діапазони: 1.2 ГГц (900-1800 МГц), 3.3 ГГц (2870-4080 МГц) та 5.8 ГГц (4860-6060 МГц). Смуга 3.3 ГГц підтримує більшість сучасних FPV-камер.
• Характеристики: повний цикл сканування займає 28 секунд, захист корпусу за стандартом IP54, вага біля 650 г, час автономної роботи від внутрішньої АКБ на 4500 мА·год — до 6-8 годин.
• Перевага: підтримує гнучке підключення виносних автомобільних та бліндажних антен з кабелями довжиною до 10 м. Це дає змогу працювати з закритих позицій та з транспорту.

4. Obriy 1.4C

За оцінками профільних фахівців, серія Obriy є одним із універсальних рішень на ринку.

• Особливості: поєднує широкосмуговий аналіз частот телеметрії, функцію перехоплення FPV-відео та елементи напрямку пеленгації на вбудованому кольоровому дисплеї.
• Діапазони: охоплює 1.2 ГГц, 2.4 ГГц, 3.3 ГГц та 4.96.0 ГГц.
• Дальність: сигналізація спрацьовує на відстані 1.5-2.5 км (у сприятливих умовах — до 4 км) з часом реакції від 3 секунд.

5. KVERTUS MS AZIMUTH

Станція радіотехнічної розвідки та пеленгації від компанії Kvertus призначена для захисту командних пунктів, логістичних вузлів та опорних пунктів.

• Принцип дії: пасивне пеленгування, дешифрування Remote ID, аналіз спектра та перехоплення відеопотоку.
• Частотне охоплення: суцільний діапазон від 30 до 6000 МГц зі швидкістю сканування 540 ГГц/с та миттєвою смугою огляду 200 МГц.
• Дальність: виявлення цілей на відстані до 30 км (для частот нижче 1500 МГц), до 21.5 км (2.4 ГГц) та до 15 км (5.8 ГГц).
• Можливості: здатна одночасно відстежувати до 100 цілей у зоні 36 градусів, вимірювати азимут із похибкою до 5 градусів та визначати точні координати оператора ворожого БПЛА.

Порівняння характеристик фронтових детекторів

Модель детектора	Тип пристрою	Робочі частотні діапазони	Дальність виявлення	Автономність
Ванільний Цукорок	Персональний пасивний РЕР	820-1020 МГц, 2.4-2.5 ГГц	816 км (крила), 0.31.5 км (Mavic)	1220 год (АКБ 18650)
VIDEO HUNTER 2	Відеосканер FPV	1.2 ГГц (820-2200 МГц), 5.8 ГГц (4830-6030 МГц)	До 4 км (до 15 км для потужних джерел)	6-8 год (10000 мА·год)
Чуйка 3.0	Відеосканер FPV / РЕР	1.2 ГГц, 3.3 ГГц, 5.8 ГГц	До 4 км	6-8 год (4500 мА·год)
Obriy 1.4C	Детектор-пеленгатор	1.2 ГГц, 2.4 ГГц, 3.3 ГГц, 4.96.0 ГГц	1.52.5 км (до 4 км)	До 6-8 год
KVERTUS MS AZIMUTH	Комплекс РЕР та пеленгації	30-6000 МГц (суцільний)	До 30 км	Зовнішнє живлення 220В / 12В (100Вт)

«Золоті правила» використання детектора на фронті

Будь-який детектор стає марним шматком пластику, якщо не дотримуватися тактичної грамотності. Кілька важливих порад для військовослужбовців:

1. Ніколи не вмикайте пасивний детектор (Цукорок, VIDEO HUNTER, Чуйку) поруч з працюючою станцією купольного РЕБ. Наведення високочастотної потужності від РЕБ «засліплює» чутливі підсилювачі детектора і може фізично спалити його вхідний тракт. Під час роботи РЕБ детектор вимикають, а в ідеалі — виймають елементи живлення.
2. Яскравий LCD-екран відеосканера у нічний час — прямий орієнтир для ворожого снайпера чи скиду. Монітори повинні мати маскувальні шторки, або ж відео треба переглядати у бліндажах та під накриттям.
3. Гучний писк детектора в тихій зоні розкриває позицію. Військові використовують вібросигнал або підключають навушники.

Як наголошує Сергій «Флеш», радіус дії ударних FPV-крил значно виріс, і вони часто застосовуються для терористичних атак на тилові міста. Детектори з виносними магнітними антенами життєво потрібні для водіїв паливозаправників, вантажівок та цивільних волонерів, які працюють у прифронтових зонах.

Ідеального та універсального детектора, який одночасно бачить усе, не існує. Сучасний ефективний захист підрозділу — це багаторівнева система. Кожен боєць повинен мати кишеньковий сигналізатор для пасивного сповіщення («Цукорок»), мобільна група чи екіпаж — дво- чи трьохдіапазонний відеосканер з екраном («Чуйка» або VIDEO HUNTER 2) для оцінки загрози, а командування підрозділу — широкосмугові пеленгаційні комплекси типу KVERTUS MS AZIMUTH для видачі цілевказань РЕБ та вогневим засобам.