Розслідування Financial Times розкрило деталі багаторічної секретної програми, у межах якої російські інженери передають Ірану технологію прямоточного повітряно-реактивного двигуна — головного елемента для створення надзвукових протикорабельних ракет, здатних загрожувати кораблям ВМС США в Перській затоці.

Програма під кодовою назвою C430L стартувала у 2023 році і тривала щонайменше до літа 2026 року. Журналісти реконструювали хронологію на основі переписки, документів про поїздки російських фахівців та аналізу профільних військових патентів.

Ініціатором і координатором програми з російського боку виступив державний посередник з експорту озброєнь «Рособоронекспорт», який діяв у зв’язці з ракетобудівним підприємством НВО «Машиностроение» — розробником крилатих ракет морського базування, зокрема родини П-800 «Оникс».

Прямоточний повітряно-реактивний двигун дозволяє ракеті витримувати політ на швидкості в кілька Махів на малій висоті. Це поєднання скорочує час, необхідний системам ППО для виявлення та перехоплення цілі. Ця ж технологія лежить в основі російських протикорабельних ракет типу Х-31 та «Онікс».

Іран прагне створити власний двигун щонайменше з середини 2010-х: у 2016 році тодішній міністр оборони країни заявляв про плани створити надзвукові протикорабельні ракети, а в серпні 2023-го пов’язане з КВІР агентство Tasnim повідомило про випробування прототипу.

За даними FT, до 2025 року Іран уже провів льотні випробування власного варіанта двигуна й передав НВО «Машиностроение» значний масив технічних матеріалів — а російські інженери, проаналізувавши результати, надіслали Тегерану уточнювальні запити щодо паливної системи, стабільності горіння, повітрозабірника й сопла. У квітні 2025-го «Рособоронекспорт» запропонував відрядити до Ірану делегацію з близько двадцяти фахівців для очної консультаційної підтримки.

Показово, що «Рособоронекспорт» і сама НВО «Машиностроение» вже перебувають під санкціями США: останню Вашингтон обмежив ще у 2014 році — формально за підтримку анексії Криму, з формулюванням про розробку та виробництво озброєнь для російської армії. Та це не завадило підприємству координувати багаторічну програму передачі чутливих технологій третій країні.