У 2022 році бронетехніка допомагала швидко розвивати наступ і повертати великі території. Та зараз щільно заміновані поля, потужні протитанкові засоби та безпілотники зробили масштабні танкові атаки ризикованими. Тому танки у ЗСУ використовують переважно як захищений засіб вогневої підтримки. Їх висування до переднього краю намагаються забезпечити розвідкою, ударами по ворожих засобах ураження та взаємодією з піхотою. DefPulse дослідив еволюцію бронетанкового озброєння.
Яку роль танки виконують у ЗСУ
Основне призначення танка — забезпечувати поєднання вогневої потужності, захисту екіпажу та мобільності. Його гармата дає змогу уражати бронетехніку, вогневі точки, польові укріплення та інші цілі. Броня підвищує шанси екіпажу вижити під вогнем противника, а гусеничне шасі дає змогу рухатися пересіченою місцевістю.
Основні завдання танків:
- Ураження позицій противника, вогневих точок та укріплень, які перешкоджають просуванню штурмових груп.
- Підтримка наступальних дій після послаблення оборони противника та для підтримки підрозділів, які займають нові позиції.
- Ураження атакувальних сил противника, підтримка контратак і посилення вогневої потужності оборонних підрозділів.
- Стримування бронетехніки противника. Участь у бою разом із протитанковими ракетними комплексами, артилерією та безпілотниками.
При цьому танк не завжди повинен безпосередньо рухатися до переднього краю. У низці ситуацій його використовують із замаскованої позиції для ведення вогню, а після виконання завдання відводять для зміни позиції, технічного обслуговування або поповнення боєкомплекту.
Саме так, наприклад, у лютому 2026 року український командир танку з позивним «Бодя» використовував Т-72 переважно як замаскований засіб вогневої підтримки через загрозу FPV-дронів.
Як змінилося застосування танків за роки повномасштабної війни
2022 рік — маневр і розвиток наступу
У перший рік повномасштабної танки були одним з інструментів механізованих операцій. Вони підтримували контрнаступальні підрозділи, допомагали долати опір противника та розвивати просування після прориву його позицій. Найвідоміші приклади — Харківська контрнаступальна операція та звільнення правобережної частини Херсонщини.
2023 рік — обмеження масштабних бронетанкових атак
Під час літнього контрнаступу на півдні України особливо проявилися проблеми мінних полів, підготовлених оборонних рубежів, артилерійського вогню та розвідувально-ударних безпілотників. Зосередження техніки на вузьких проходах створювало додаткові ризики. Західні танки, які надійшли Україні, не могли самостійно подолати ці перешкоди.
2024–2025 роки — розосередження та вогнева підтримка
Танки дедалі частіше діяли невеликими групами або з укритих позицій. Зросла роль маскування, додаткового захисту, дистанційної розвідки та координації з операторами безпілотників. Великі бронетанкові з’єднання стало складніше непомітно зосереджувати та забезпечувати.
2026 рік — підготовка поля бою для бронетехніки
Під час тактичних контрнаступальних операцій ЗСУ все частіше фіксуються спроби спочатку послабити розвідку, безпілотні системи, артилерію та логістику противника, а вже потім висувати танки. Їх використовують для підтримки піхоти й утримання зайнятих позицій.
Танки в наступальних операціях ЗСУ
Харківська контрнаступальна операція — вересень 2022 року
Харківська контрнаступальна операція стала одним з найвиразніших прикладів успішного маневреного наступу ЗСУ у перший рік повномасштабної війни. Українські сили прорвали російську оборону на Харківщині, звільнили Балаклію та Куп’янськ, а згодом повернули Ізюм.
Танки Т-64 і Т-72 були частиною механізованих сил, які підтримували просування. Їхня роль полягала у забезпеченні вогневої потужності підрозділів, які рухалися вперед. Успіх операції залежав не від лише від танків. Працювала сукупність чинників: швидкість дій, використання слабких місць російської оборони, координація підрозділів та проблеми противника з управлінням і резервами.
Звільнення Херсона — осінь 2022 року
Херсонська операція завершилася відходом російських військ з правобережної частини Херсонської області та входженням українських підрозділів до міста 11 листопада 2022 року.
Танки та інша бронетехніка були частиною сил, що діяли на південному напрямку. Їх використовували разом з українськими ударами по шляхах постачання і тиском на російські позиції. Свою роль зіграли проблеми забезпечення російського угруповання на правому березі Дніпра та загроза його ізоляції.
Контрнаступ ЗСУ 2023 року: обмеження бронетанкового маневру
У червні 2023 року українські сили розпочали масштабні наступальні дії на півдні, в тому числі у Запорізькій області. У наступі використовували танки Leopard 2, радянські машини, бойові машини піхоти Bradley, інженерну техніку та інші системи, частина яких надійшла від західних партнерів.
Проте щільні мінні поля, підготовлені окупантами оборонні рубежі, артилерійський вогонь і спостереження з повітря ускладнили швидке просування. У деяких випадках пошкоджена техніка блокувала проходи, ускладнюючи рух наступних машин. Навіть добре захищений танк міг втратити рухливість після підриву на міні, а потім зазнати повторних ударів.
Операція «Вівальді» — Донецька область, 2026 рік
Операція «Вівальді» — один з прикладів українських контратак на Лиманському напрямку у 2026 році.
За повідомленням Офісу президента від 30 вересня 2026 року, 3-й армійський корпус і придані підрозділи на момент публікації повернули під контроль 176 км² території. Російські втрати, за даними українського командування, перевищили 5000 убитих і поранених. Також українські військові взяли в полон 250 російських військовослужбовців.
Ми вже писали про взаємодію підрозділів безпілотних систем, артилерії, РЕБ, піхоти та наземних роботизованих комплексів. Удари по артилерійських позиціях і системах підтримки противника створювали умови для просування піхоти і їх прикриття за допомогою бронетехніки..
Олександрівський напрямок — наступальні дії 2026 року
Українські сили протягом приблизно восьми місяців систематично атакували російську логістику, розрахунки безпілотників, артилерію та розвідувальні засоби. Після послаблення російської оборони українська піхота просувалася через прогалини в позиціях противника, а танки висували для вогневої підтримки та утримання зайнятої території. Так вдалось повернути під контроль України приблизно 746 км².
Як танки взаємодіють із дронами, піхотою та артилерією
Танк має потужне озброєння та броню, але його екіпаж не здатний самостійно забезпечити постійне спостереження за полем бою, виявити всі загрози й захистити себе від кожного типу боєприпасів. Тому діє комплекс методів, сил і засобів:
- Безпілотники-розвідники допомагають спостерігати за місцевістю, виявляти цілі та оцінювати результати ураження.
- Ударні дрони дають змогу атакувати техніку, окремі вогневі точки та операторів ворожих безпілотних систем.
- Артилерія забезпечує вогневу підтримку й може уражати позиції, які заважають просуванню наземних підрозділів.
- Радіоелектронна боротьба впливає на роботу певних систем зв’язку, навігації та керування безпілотниками.
- Піхота діє на місцевості, яку танк не здатний самостійно контролювати, виявляє загрози та закріплюється на зайнятих позиціях.
- Інженерні й роботизовані системи допомагають виконувати окремі завдання з розмінування, доставки вантажів та ураження укріплень.
Які танки використовують ЗСУ
Українські танкові підрозділи мають неоднорідний парк техніки. Він включає машини радянської розробки, модернізовані українські танки та західні основні бойові танки, отримані від партнерів.
Т-64 та його модернізації
Т-64 — один з головних типів танків українського війська. Його модернізовані версії отримували оновлення захисту, прицільних приладів і зв’язку. Серед переваг —- українські екіпажі добре знають цю платформу, а в ЗСУ є відповідна ремонтна база.
Т-72 та Т-72АМТ
Т-72 має поширену конструкцію та значну кількість варіантів модернізації. Український Т-72АМТ отримав, зокрема, поліпшення прицільних засобів, зв’язку й додатковий захист.
Т-80 та його модифікації
Т-80 вирізняється високими динамічними характеристиками.Та він вимогливий до обслуговування й забезпечення паливом.
Leopard 2
Сімейство Leopard 2 має 120-мм гладкоствольну гармату, сучасні системи управління вогнем і різні варіанти бронезахисту. В Україні застосовували різні модифікації: зокрема Leopard 2A4 та 2A6. Експлуатація потребує спеціалізованого технічного обслуговування, запасних частин і доступу до ремонтних потужностей.
M1A1 Abrams
Abrams має 120-мм гармату, складну систему керування вогнем і потужний захист. Та його газотурбінний двигун і загальна конструкція потребують спеціалізованого обслуговування й забезпечення.
Challenger 2
Challenger 2 має нарізну 120-мм гармату та багатошарову броню. Його конструкція орієнтована на максимальний захист екіпажу. Та велика маса ускладнює транспортування та використання на окремих типах місцевості. Для підтримання боєготовності необхідні спеціалізоване обслуговування й запасні частини.
Чому танки втрачають на полі бою
Танк, який раніше міг тривалий час діяти в районі бойових дій, тепер ризикує бути виявленим розвідувальним дроном і атакованим кількома засобами ураження. Основні причини втрат і пошкоджень:
- FPV-дрони та ударні безпілотники. Можуть атакувати танк зверху, ззаду або з інших напрямків, уражаючи вразливі ділянки. Повторні удари здатні знерухомити машину навіть коли перший боєприпас не пробив основну броню.
- Міни та інші вибухові загородження. Здатні пошкодити ходову частину, знерухомити танк і перетворити його на ціль для подальших атак.
- Протитанкові ракетні комплекси. Створюють загрозу для бронетехніки на різних дистанціях, залежно від конкретного комплексу та умов застосування.
- Артилерія. Може уражати танки безпосередньо або знищувати техніку, яка втратила рухливість.
- Порушення логістики. Брак пального, боєприпасів чи ремонтних потужностей обмежує використання навіть справної техніки.
Як ЗСУ підвищують живучість бронетехніки
Українські екіпажі й ремонтні підрозділи адаптують техніку до загроз. наприклад, встановлюють додаткові металеві конструкції, решітки та екрани над баштою й на корпусі. У медіа їх часто називають «мангалами» або антидроновими каркасами.
Їхнє призначення — ускладнити безпосередній контакт боєприпасу з бронею, змінити умови спрацювання окремих бойових частин або зменшити ймовірність ураження певних ділянок.
5 висновків про танки у ЗСУ
- Танки не втратили свого призначення. Вони зберігають перевагу у поєднанні бронезахисту, мобільності та потужного озброєння. Ці властивості особливо важливі для підтримки піхоти та ураження укріплених позицій.
- Можливість виявлення техніки стала одним з визначальних чинників її живучості. Безпілотники збільшили дальність і тривалість спостереження за полем бою, через що масове зосередження бронетехніки стало ризикованішим.
- Успішний наступ потребує комплексу дій і засобів. Інженерне забезпечення, артилерія, піхота, розвідка, РЕБ і безпілотні системи формують умови, за яких бронетехніка може виконати своє завдання.
- Захист і технічна готовність не менш важливі, ніж характеристики самої машини. Сучасні танки потребують регулярного обслуговування, додаткових засобів захисту й адаптації до конкретних бойових умов.
- Повернення танків у наступальні операції відрізняється від старої моделі танкового прориву. Для застосування машин спочатку треба послабити бойові можливості противника, а потім використовувати бронетехніку для вогневої підтримки та закріплення результату.
