«Бували випадки, коли РЕБ глушить свої ж підрозділи», — визнає в інтерв’ю LB Олексій «Дід», командир роти РЕБ 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія». За його словами, причина в тому, що між підрозділами не встигають узгодити, хто, де і на якій частоті працює.

Це системна проблема фронту. Радіоефір у зоні бойових дій — такий самий обмежений ресурс, як боєприпаси чи паливо. Від того, наскільки впорядковано ним користуються, залежить керованість БпЛА, стабільність зв’язку та ефективність засобів РЕБ.

Що таке частотне планування і як воно еволюціонує

Частотне планування — це заздалегідь узгоджений розподіл робочих частот між засобами зв’язку, безпілотниками, ретрансляторами та системами РЕБ, який мінімізує взаємні завади. Військові зауважують: логіка планування за останні роки суттєво ускладнилась.

У зоні бойових дій ефір постійно змінюється: підрозділи переміщуються, з’являються нові технічні засоби, змінюється активність противника. Тому частотне планування потребує регулярного оновлення та донесення змін до всіх операторів.

Ярослав Філімонов, СЕО компанії «Квертус», описує це як постійну міграцію в ефірі: сторони «шукають діри» у зайнятому спектрі. І якщо ще недавно основна активність концентрувалась у діапазоні 300–6000 МГц, зараз обидві сторони все частіше піднімаються вище — до 7–7,2 і навіть 8 ГГц.

Звідки беруться «конфлікти між своїми»

Конфлікти виникають, коли кілька дружніх систем працюють у близьких діапазонах без координації. Найчастіше це відбувається через самостійне налаштування обладнання, зміну позицій підрозділу або включення РЕБ без урахування сусідніх каналів зв’язку та керування дронами.

Розв’язати проблему могла б процедура прямого сповіщення між сусідніми підрозділами — без очікування на повне командне погодження

Є й зворотний бік — пілоти БпЛА, які не хочуть «світити» свою активність через системи ситуаційної обізнаності. Вони пояснюють це секретністю, побоюючись витоку даних про місце зльоту й посадки. Щоправда, у 2026 році такі випадки стали вже поодинокими.

Як фронт намагається розв’язати проблему

Замість паперових графіків підрозділи переходять на цифрові системи ситуаційної обізнаності. У корпусі «Хартія», за словами Олексія «Діда», діє власна система, яка показує всім користувачам, де розгорнуто засоби РЕБ, у яких секторах вони можуть працювати і на яких частотах працюють зараз. Знаючи це, пілот БпЛА обирає частоту й маршрут польоту так, щоб не потрапити під дію власного РЕБ. За потреби він додатково уточнює в операторів, у якій поляризації працює конкретний засіб.

Тренд 2026 року — інтеграція розвідки, ідентифікації та подавлення в єдиній системі: рішення про глушіння приймається з урахуванням того, що зараз перебуває в ефірі. Подібні системи вже працюють в окремих підрозділах, та підхід ще не став універсальним. 

Виробники намагаються закрити цю проблему і на рівні самого обладнання. Навесні 2026 року компанія BlueBird Tech модернізувала комплекс «Грець XL», розширивши робочий частотний діапазон і додавши адаптивне подавлення сигналу. Це відповідь на те, що FPV-дрони почали динамічно перемикати канали в ширшому спектрі.

За даними компанії, потреба в оновленні базувалась саме на фідбеку від підрозділів — тих конфліктах і прогалинах в ефірі, які фіксують підрозділи на позиціях.

Конфлікти частот виникають, навіть коли є план

Складність зростає через саму фізику ефіру. Ефективність одного й того самого засобу РЕБ в одній і тій же точці може відрізнятися залежно від типу цілі, дальності, потужності передавача оператора дрона й того, аналоговий канал чи цифровий.

Додатковий фактор — цілі, які взагалі важко «побачити» в ефірі: розвідувальні дрони типу «Орлан», ZALA чи «Оріон» лише приймають сигнал і майже нічого не випромінюють. Тож для протидії їм потрібно спершу вирахувати позицію оператора за 100–300 км від лінії фронту.

Схожа проблема — з CRPA-антеною «Комета» на «Шахедах»: вона розташована зверху корпусу дрона, і придушити її знизу складно. Тому боротьба з нею — окремий, вузький технологічний напрям, яким в Україні системно займаються лічені виробники.

Практичні орієнтири для підрозділів

  • У секторі має бути людина або служба, яка веде актуальну карту зайнятих частот і доводить зміни до сусідів — незалежно від того, чи встигло це пройти повне командне узгодження.
  • Оператор БпЛА перевіряє, на яких частотах і в яких секторах працює РЕБ. Розрахунки РЕБ — на яких частотах у секторі літають дружні борти. Там, де є цифрові системи ситуаційної обізнаності, їх варто використовувати попри побоювання щодо витоку даних.
  • Уточнення поляризації й модуляції — те, що на практиці визначає, чи «побачить» пілот перешкоду від власного РЕБ.
  • Коли йдеться про відбиття штурму чи ураження важливої цілі, підрозділи свідомо йдуть на компроміс між захистом РЕБ і потребами дронщиків. Але це рішення треба ухвалювати свідомо.
  • Аналіз випадків, коли РЕБ придушив дружній канал, дає можливість коригувати план і не повторювати ті самі помилки в наступних ротаціях.

Частотне планування перетворює радіоефір із хаотичного середовища на керований ресурс — це знижує кількість конфліктів, підвищує стабільність БпЛА та робить РЕБ передбачуванішим.