Практика роботи з розвідданими в Україні еволюціонувала від розрізнених каналів зв’язку до єдиної системи ситуаційної обізнаності, яку тепер вивчають у США. Детальніше про це — у матеріалі DefPulse.
Від розрізнених каналів до єдиної екосистеми
Ще кілька років тому типовий ланцюг виглядав просто: дрон фіксує ціль, оператор передає координати, інформація доходить до командира (інколи — з затримкою і втратами).
Зараз цей процес значною мірою автоматизований завдяки національній системі ситуаційної обізнаності DELTA — військовому програмному продукту. Він об’єднує розвідку безпілотниками, супутникові знімки та радіоперехоплення в єдину картину поля бою.
Система побудована за стандартами НАТО і сумісна з аналогічними інструментами Альянсу. Це дає змогу вести мережево-центричну війну — тобто передавати розвіддані у форматі, зрозумілому союзникам, і навпаки. За задумом розробників, DELTA виконує функцію, яку в НАТО покладають на концепцію ISTAR (Intelligence, Surveillance, Target Acquisition, Reconnaissance) — розвідку, спостереження, виявлення й вказування цілей.
Масштаби використання системи за 2026 рік вражають: щодня через DELTA проходить понад 75 тисяч відеотрансляцій, а модуль керування дроновими операціями Mission Control сформував уже понад 150 тисяч цифрових звітів про виконані місії. За окремими даними, щодня фіксується близько 6,6 тисячі уражених цілей, дані про які проходять через екосистему.
Штучний інтелект бере на себе розпізнавання
Основна зміна — це автоматизація найрутиннішої частини роботи розвідника: розпізнавання техніки на відео. ШI-платформа Avengers, що працює в екосистемі DELTA, разом з модулем Vezha, автоматично виявляє й класифікує об’єкти на кадрах з дронів. Вона знижує навантаження на аналітиків і пришвидшує передачу підтвердженої інформації командуванню. Нещодавно ці інструменти пройшли незалежну оцінку кіберзахисту.
Співзасновник ГО «Аеророзвідка» Ярослав Гончар пояснює логіку такого підходу: коли первинна обробка даних автоматизована, у аналітиків і розвідників з’являється час не на збір інформації, а на аналіз — розкриття задумів і бойових порядків противника, чого від розвідки й очікують.
Чому американські аналітики зацікавилися українською системою
Військові аналітики в США обговорюють перехід на DELTA замість власних розробок. Проблема армії США — у роздробленості: тактичний обмін інформацією веде система ATAK, загальну оперативну картину формує CPCE, керування вогнем — AFATDS, а аналіз великих масивів даних і пошук цілей за допомогою ШІ — Maven від Palantir. Ці інструменти погано взаємодіють між собою, тоді як DELTA пройшла перевірку майже чотирма роками повномасштабної війни — включно з роботою в умовах постійної радіоелектронної боротьби, кібератак і виснаження особового складу.
DELTA також офіційно застосовувалася як основна система управління на навчаннях НАТО REPMUS 2025, а у 2026 році Міноборони України та Німеччини підписали угоду про співпрацю з цифровізації оборонного сектору на 2026–2028 роки.
Головна вразливість — ефір
Попри цифровізацію верхніх рівнів управління, найслабша ланка залишається фізичною — мова йде про канал зв’язку між дроном і оператором. За оцінками військових аналітиків, безпілотники сьогодні забезпечують до 80–85% уражень техніки й живої сили на фронті, а отже, боротьба за радіоефір фактично є боротьбою за результативність усієї розвідувальної екосистеми.
Радіоелектронна боротьба (РЕБ) глушить GPS-навігацію, обриває зв’язок між пультом і дроном та створює «мертві зони», в яких безпілотник втрачає керування. У відповідь виробники переходять на нестандартні частоти — 433, 750 чи 915 МГц, — які не перекриваються типовими автомобільними комплексами РЕБ, а також на протоколи з швидким перемиканням частот (FHSS).
Ще одна проблема, яку відзначають фахівці, — конфлікт між власними системами радіоелектронної розвідки й РЕБ, коли обладнання союзних підрозділів глушить сигнал одне одному. Тому виробники дедалі частіше інтегрують РЕБ, радіоелектронну розвідку та кінетичне ураження в єдину екосистему з централізованим сервером ситуаційної обізнаності, який самостійно розрізняє сигнали своїх і ворожих дронів. У липні 2026 року українські фахівці Центру передового досвіду з протидії БПЛА (JATEC) відпрацьовували саме таку комплексну взаємодію датчиків і систем управління на навчаннях у Фінляндії.
Ланка «останньої милі»: наземні станції керування
На рівні окремого екіпажу чи розрахунку критичну роль відіграє обладнання, яке дозволяє оператору працювати з відносно безпечного місця — бліндажа, будівлі чи транспортного засобу, — зберігаючи стійкий прийом відео і телеметрії.
На ринку представлено кілька класів такого обладнання, включно з наземними станціями керування різних українських виробників, а також ретрансляторами, здатними розширювати дальність зв’язку з дроном до 25 км. Вони працюють проміжним вузлом між оператором і апаратом та забезпечують фізичну стійкість каналу на «останній милі».
Розвідувальна перевага в умовах війни визначається швидкістю і надійністю всього ланцюга отримання й обробки інформації. Автоматизоване розпізнавання цілей скорочує час обробки, уніфікована система обміну даними усуває розриви між родами військ, а стійкість до РЕБ визначає, чи взагалі дані дійдуть до отримувача. Саме тому союзники, включно зі США, зараз вивчають бойовий досвід Україні як готове рішення і натхнення для власних розробок.
Для підготовки статті використані такі матеріали:
- Forbes.ua — «Delta: як працює програма для військових для управління фронтом»
- Texty.org.ua — «Від розвідки до удару — без зайвих штабів: чому в США зацікавилися українською DELTA»
- АрміяInform — «Понад 6,6 тисячі уражених цілей щодня: у DELTA показали масштаби роботи українських дронів»
- АрміяInform — «РЕБ без виявлення — це лише половина рішення: як за рік змінилася радіоелектронна війна»
- Zelen Store Blog — «Як працює РЕБ проти дронів: захист БПЛА у польових умовах»
- Вікіпедія — стаття «Дельта (система ситуаційної обізнаності)»
