Оператор FPV-дрона втрачає зв’язок з апаратом в момент, коли поруч вмикається власна станція РЕБ. Радист підрозділу не може достукатися до сусідів, бо в ефірі «хаос з частот». Це ціна, яку доводиться платити за роботу десятків радіоелектронних систем в одному, дедалі тіснішому діапазоні спектра. Чи є способи розв’язання проблеми, з’ясували журналісти DefPulse.
Чому виникає конфлікт
Засоби РЕБ створюють інтенсивний сигнал у визначених діапазонах, щоб придушити канали керування дронів. Але ці самі або сусідні діапазони часто використовують і власні дронарі або зв’язківці. У польових умовах ситуацію ускладнює відсутність централізованого контролю: різні підрозділи задіюють радіозасоби без узгодження між собою, і це призводить до накладання сигналів.
Додатковий фактор — фізична близькість обладнання. Потужний передавач РЕБ може перевантажувати приймачі зв’язку навіть без прямого збігу частот. Тому сигнал стає нестабільним або зникає повністю.
Проблема зростає разом зі складністю повітряної обстановки. Експерт Сергій Бескрестнов пояснював, що оператор ворожого дрона може перебувати за 30–60 км від апарата, а хаотичність частот ускладнює пошук потрібного пульта керування навіть досвідченим РЕБістам — і це так само заважає власній координації, як і придушенню ворога.
Як уникати перешкод: три робочі методи
Є три базові підходи, які застосовують у підрозділах:
- Частотне рознесення. Пілоти й екіпажі РЕБ заздалегідь домовляються, на яких частотах працюють дрони і на яких — придушення, щоб канали не перекривались.
- Часові вікна. РЕБ не працює постійно, а вмикається на короткі проміжки часу, узгоджені через рацію або чат підрозділу, саме в момент появи загрози.
- Фільтрація сигналу, коректне налаштування потужності передавачів і фізичне рознесення обладнання.
Приклад такого розділення — використання вузькоспеціалізованих антидронних модулів, що працюють у визначеному вузькому діапазоні (наприклад, 830–930 МГц), а не глушать спектр суцільно. Це дозволяє розвідувальним і ударним дронам підрозділу працювати на різних частотах і не заважати одне одному під час придушення ворожих цілей.
Інтеграція замість розмежування
Українські РЕБ-компанії поступово відходять від логіки «розвести частоти й не заважати» до логіки єдиного контуру. За словами фахівців, з якими спілкувалися АрміяInform, виробники дедалі частіше інтегрують РЕБ, радіоелектронну розвідку і кінетичне ураження в єдину екосистему з централізованим сервером ситуаційної обізнаності. Вона сама розрізняє сигнали власних і ворожих дронів, і це знімає частину навантаження з ручної координації між операторами.
У липні 2026 року українські фахівці JATEC взяли участь у навчаннях у Фінляндії, де тестувалась саме комплексна взаємодія датчиків, систем управління й засобів реагування в умовах активного глушіння і спуфінгу.
Чотири типові помилки
- Запуск РЕБ без урахування частот власного зв’язку, коли система приглушує свої ж канали.
- Відсутність координації між підрозділами: кожен працює у власному режимі, і конфлікти сигналів стають неминучими.
- Розміщення потужних передавачів занадто близько до приймачів зв’язку, що створює перевантаження навіть без збігу частот.
- Відсутність перевірки в реальних умовах після налаштування: система може виглядати коректною на папері, але працювати нестабільно в полі.
Конфлікт між РЕБ і зв’язком — наслідок роботи десятків систем в одному електромагнітному середовищі без єдиного контуру керування. Українські підрозділи вже виробили робочі практики: частотне рознесення, часові вікна, вузькоспеціалізовані модулі придушення. Але вектор розвитку рухається у бік інтегрованих систем, де рішення ухвалює централізована мережа. Саме цей досвід зараз тестують і переймають партнери України по НАТО.
