ТЦК і СП під час перевірки документів: де закінчуються повноваження і починається порушення

Що можуть вимагати представники територіальних центрів комплектування, чого не можуть робити ніколи, і як вчинити, якщо вони відверто порушують права.

Увечері 8 вересня у Львові під час чергового рейду групи оповіщення стався конфлікт, відео якого за кілька годин розійшлося соцмережами. На ньому військовослужбовець ТЦК силою відтягує жінку від дверей під’їзду. У Львівському обласному ТЦК пізніше прокоментують, що жінка заважала роботі групи і застосувала проти військових сльозогінний газ. Омбудсман Дмитро Лубінець доручив перевірити дії всіх учасників — і військового ТЦК, і поліцейського, який був поруч, і саму жінку.

Ця історія майже буквально повторює десятки подібних, які щомісяця розбирають суди, Офіс омбудсмана та Державне бюро розслідувань. У багатьох випадках очевидно «винних» і «правих» в таких конфліктах немає: зазвичай обидві сторони порушують законодавство.

Проблема в тому, що мало хто точно знає, де саме закінчуються повноваження ТЦК та СП і починається перевищення влади. Ми спробували структурувати інформацію про повноваження органів та дати потрібні пояснення.

Хто має право перевіряти документи

Перевірка військово-облікових документів (ВОД) — це не монополія ТЦК. Стаття 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов’язує чоловіків 18–60 років мати при собі ВОД і показувати його за вимогою уповноважених осіб. А ось хто саме уповноважений — розписано в Постанові Кабміну № 560 від 16 травня 2024 року.

Для проведення перевірок і вручення повісток створюються так звані групи оповіщення. До складу групи можуть входити представники самого ТЦК, працівники держадміністрацій, органів місцевого самоврядування та обов’язково — поліцейські. Окремо своє коло повноважень має Державна прикордонна служба: з 17 липня 2024 року наявність ВОД — обов’язкова умова перетину кордону для всіх чоловіків 18–60 років, незалежно від підстав виїзду.

Хто перевіряє	Що може	Обмеження
Представник ТЦК	Перевірити ВОД (паперовий або електронний), звірити дані з «Оберіг», вручити повістку, скласти акт відмови, вести відеофіксацію	Не має права вимагати паспорт без поліції, затримувати, обшукувати, вилучати речі чи телефон
Поліцейський	Перевірити документи, що посвідчують особу; поверхнева перевірка особи й авто; адміністративне затримання «розшукуваних» для доставлення в ТЦК	Не виписує повістки без представника ТЦК; затримання — не більш як 3 години і лише за обґрунтованими підставами
Представник ДПСУ	Перевірка ВОД разом із документами на перетин кордону, звірка з «Оберіг»	Повноваження діють лише в межах пунктів пропуску та прикордонної смуги

Тобто ТЦК відповідає за облікові дані та документи, поліція — за публічний порядок, ідентифікацію особи в разі відмови показати документи і за застосування будь-якого примусу.

Право на перевірку документів починається з ідентифікації перевіряючого

Пункт 54 Постанови № 560 вимагає: перш ніж вимагати документи від громадянина, представник ТЦК спершу має пройти процедуру самоідентифікації:

Назвати прізвище, ім’я, по батькові та займану посаду.
Пред’явити документ, що посвідчує особу — паспорт, службове посвідчення, посвідчення офіцера або військовий квиток.
Пред’явити спеціальне службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки — воно дійсне лише разом із документом, що посвідчує особу, і діє тільки в межах території, підвідомчої тому ТЦК, що його видав

Відсутність хоча б одного з цих трьох елементів або відмова їх показати знімає з громадянина обов’язок пред’являти свої документи у відповідь. У такій ситуації дії людей у формі юридично прирівнюються до вимог невідомих осіб, і громадянин має повне право викликати поліцію, щоб встановити особу тих, хто до нього звертається.

Відеофіксація стала нормою і має чіткі правила

З осені 2024 року відеофіксація перевірки документів та вручення повісток — обов’язок служб оповіщення. Представник ТЦК або поліцейський зобов’язаний вести запис на бодікамеру і попередити про це людину. Забороняється вимикати камеру під час спілкування, видаляти чи змінювати матеріал, передавати його третім особам. Винятки — тільки якщо в кадр можуть потрапити стратегічні військові об’єкти, або на час особистих потреб військовослужбовця.

Після завершення чергування всі записи автоматично вивантажують на захищений сервер, який адмініструє Військова служба правопорядку. Базовий термін зберігання — 30 діб, але він продовжується автоматично, якщо запис фігурує як доказ у справі, у скарзі на гарячу лінію або за адвокатським запитом.

А чи можна знімати дії ТЦК на смартфон? Стаття 34 Конституції гарантує громадянам право на відкриту відеофіксацію дій посадових осіб у публічних місцях — за умови, що в кадр не потрапляють розташування техніки чи об’єктів інфраструктури.

Електронний ВОД: «Резерв+» і реєстр «Оберіг»

Постанова КМУ № 559 остаточно зрівняла паперовий військово-обліковий документ і його електронний аналог у застосунку «Резерв+». Е-ВОД містить QR-код і повний набір даних: ПІБ, дату народження, РНОКПП, статус ВЛК, відстрочку чи бронювання, звання та ВОС. Представник ТЦК на вулиці не має права вимагати виключно паперовий військовий квиток — сканування QR-коду службовим планшетом дає доступ до тих самих даних у реальному часі. Показати документ можна з екрана телефону, не передаючи сам пристрій у чужі руки, або у вигляді роздрукованого PDF.

Статус у застосунку визначає, що відбудеться далі під час перевірки:

На обліку

Дані актуальні. Сам по собі цей статус не захищає від мобілізації: якщо термін дії висновку ВЛК сплив, повістку на медогляд можуть вручити.

Потребує уточнення

Дані неповні чи застарілі, е-ВОД із QR-кодом не формується. Пропонується виправити дані онлайн. Якщо неможливо — виписують повістку для актуалізації.

Знятий з обліку

Тимчасово знято з обліку в конкретному ТЦК (переїзд, відбування покарання). Перевіряється, чи не пропущено строк постановки на облік за новим місцем проживання.

Виключений з обліку

Особа остаточно звільнена від військового обов’язку (вік понад 60, непридатність за ВЛК). За наявності підтвердних документів мобілізаційні дії не проводяться.

У розшуку

Тригер для залучення поліції: ТЦК надсилає запит, поліція здійснює доставлення особи до ТЦК.

Саме статус «у розшуку» — джерело найбільшої кількості спірних ситуацій. Судова практика 2025–2026 років рясніє справами, де статус з’являвся через технічний збій чи людську помилку оператора ТЦК.

У показовій справі № 520/23485/25 чоловіку внесли статус розшуку через нібито «непроходження ВЛК за розпорядженням Генштабу», хоча він вчасно оновив дані в «Резерв+». Суд зазначив: загальне розпорядження Генштабу не створює персонального обов’язку без належно врученої повістки. Дії ТЦК визнали протиправними, а запис зобов’язали видалити.

Чого ТЦК не може робити: ніколи і за жодних обставин

Законодавство розмежовує адміністративно-облікові функції ТЦК і правоохоронні повноваження поліції. Представники ТЦК — не силовий орган, а орган військового управління.

Поза межами повноважень ТЦК та СП

Зупиняти транспортні засоби на дорозі
Проводити поверхневу перевірку, обмацувати одяг, оглядати сумки чи авто
Вимагати відкрити багажник або показати вміст кишень
Самостійно затримувати або утримувати людину в приміщенні ТЦК
Вилучати телефон, паспорт чи інші особисті речі
Вимагати розблокувати телефон для перевірки месенджерів чи фото
Застосовувати фізичну силу для примусу підписати повістку

Навіть поверхнева перевірка — процедура, яку регулює стаття 34 Закону «Про Національну поліцію», — доступна виключно поліцейському, і то в обмеженому вигляді: візуальний огляд і проведення рукою чи спецприладом по поверхні одягу, обов’язково особою тієї ж статі.

Проникати в кишені, обмацувати двома руками — це вже кваліфікується як незаконний обшук. Вміст сумки чи багажника людина показує сама. Правоохоронець при цьому не перебирає речі власноруч. У представників ТЦК таких повноважень немає в принципі.

Спільні рейди ТЦК та поліції: обов’язки учасників

Часто на вулицях працюють збірні команди з представників ТЦК та поліції. Та навіть поліцейський є у складі групи оповіщення, він не має права на повний обшук людини чи речей.

Йому доступна лише поверхнева перевірка за ст. 34 Закону «Про Національну поліцію»: візуальний огляд і проведення рукою або спецприладом по поверхні одягу, особою тієї ж статі. Проникати в кишені, обмацувати двома руками, самостійно перебирати вміст сумки чи багажника — це вже кваліфікується як незаконний обшук. Вміст сумки чи багажника людина показує сама.

Затримання людей у збірних групах можливе — але тільки поліцейським і тільки за умов КУпАП: після ідентифікації особи та встановлення факту порушення (зазвичай статус «у розшуку» в «Оберіг»), з обов’язковим протоколом за ст. 261 КУпАП і роз’ясненням права на адвоката.

Представник ТЦК у цей момент нічого з цього не робить самостійно: він не отримує ані права на обшук, ані права на затримання лише від того, що поруч стоїть поліцейський. Його роль лишається тією ж: перевірка ВОД, звірка з реєстром, вручення повістки.

Мобільний телефон все одно вилучають?

Вилучення телефонів під приводом «режиму таємності на території військкомату» — одна з найпоширеніших практик деяких представників ТЦК, яка викликає найбільше скарг.

Телефон — приватна власність, і вилучити його можна лише в межах кримінального провадження за ухвалою слідчого судді, або в межах адміністративного провадження за статтями 264–265 КУпАП з обов’язковою фіксацією в протоколі у присутності понятих.

Жодна з цих норм не належить до компетенції ТЦК. Вимога розблокувати телефон для перегляду листування є порушенням конституційного права на таємницю кореспонденції. Перевірити пристрій може лише поліцейський і лише за добровільної згоди власника.

Затримання: три години і не більше

Термін «бусифікація» виник саме навколо спроб фізично доправити людей до військкоматів в обхід процедури. З юридичної точки зору все очевидно: ТЦК не мають повноважень самостійно затримувати чи утримувати громадян. Якщо людина ухиляється від обліку, ТЦК звертається із запитом до поліції. Лише поліцейський, ідентифікувавши особу і встановивши факт порушення (статті 210, 210-1 КУпАП), має право провести адміністративне затримання, оформивши протокол за статтею 261 КУпАП з роз’ясненням права на адвоката.

Адміністративне затримання не може тривати довше трьох годин. Утримання людини в приміщенні ТЦК понад цей строк — це грубе порушення конституційних прав з перспективою кримінальної відповідальності посадових осіб.

Коли перевищення повноважень стає кримінальною справою?

Систематичні порушення змушують правозахисників і слідство працювати з конкретними статтями Кримінального кодексу:

Стаття ККУ	Що охоплює	Санкція
Ст. 146Незаконне позбавлення волі	Силове заштовхування в авто, утримання без згоди й без процедури затримання поліцією	До 3 років (кваліфіковані випадки — до 5)
Ст. 365Перевищення влади	Насильство, застосування спецзасобів, дії, що ображають гідність	3–8 років (тяжкі наслідки — до 10)
Ст. 371Завідомо незаконне затримання	Дедалі частіше застосовується до незаконного утримання на збірних пунктах понад установлені строки	Залежно від кваліфікації

Резонансні справи цього року — розслідування ДБР щодо можливого знущання над затриманим в Одеському СІЗО та смерті чоловіка після перебування у Кременчуцькому РТЦК в липні 2026-го.

Законопроєкт № 15303: окрема стаття за «бусифікацію»

8 червня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 15303, який пропонує доповнити Кримінальний кодекс спеціальною статтею 146-1. Ідея — прибрати правовий вакуум навколо кваліфікації дій військових ТЦК і поліції під час мобілізаційних заходів.

Що пропонує законопроєкт:

Кримінальну відповідальність за утримання людини в приміщенні ТЦК понад три години, встановлені для адміністративного затримання
Пряму заборону примусового вилучення телефонів, щоб унеможливити зв’язок затриманого з адвокатом чи родичами — від 5 до 7 років позбавлення волі
Відповідальність керівництва ТЦК за завідомо незаконні накази — від 5 до 8 років; виконання підлеглим такого наказу не звільняє від відповідальності
Обтяжуючі обставини (група осіб, насильство, неповнолітні) підіймають санкцію до 7–12 років

Станом на середину вересня 2026 року законопроєкт перебуває на розгляді профільного комітету.

Штрафи: скільки, за що і як їх масово скасовують суди

Адміністративна відповідальність за порушення правил обліку спирається на статті 210 та 210-1 КУпАП, а Закон № 3696-IX підняв розміри санкцій в особливий період.

Порушення	Суб’єкт	Розмір штрафу (2026)
Порушення правил обліку (не стали на облік, не оновили дані)	Громадяни	17 000–25 500 грн
Неявка за повісткою, відмова від ВЛК	Громадяни	17 000–25 500 грн
Невиконання розпоряджень ТЦК щодо бронювання чи подання списків	Посадові особи підприємств	34 000–59 500 грн

Детальніше про штрафи за порушення правил обліку ми писали в окремій статті.

Чому суди скасовують постанови ТЦК

Основні підстави для скасування у практиці 2025–2026 років:

Дефекти поштового вручення — якщо ТЦК не може довести факт належного вручення повістки поштою (справа № 677/445/26)
Порушення примітки до ст. 210, 210-1 — ТЦК зобов’язаний спершу зробити запит в інші державні реєстри (демографічний, податковий) і лише тоді штрафувати за неподання інформації
Фантомний статус «у розшуку» через технічний збій — суд визнає протиправними дії ТЦК і зобов’язує видалити запис (справа № 520/23485/25)
Пропуск строків накладення стягнення — не пізніше 3 місяців з дня виявлення і року з дня вчинення порушення (ст. 38 КУпАП, справа № 707/2116/26)

Строк на оскарження постанови — 10 днів з моменту її винесення чи отримання (ст. 289 КУпАП). А для тих, хто оскаржує рішення ВЛК про мобілізацію чи відмову у відстрочці, ефективним інструментом стало «забезпечення позову» за Кодексом адміністративного судочинства: суд може заборонити ТЦК направляти позивача до військової частини на час розгляду справи, і така ухвала діє негайно, попри апеляцію ТЦК.

Що нового?

За даними Офісу омбудсмана, лише за перші п’ять місяців 2026 року надійшло понад 3 000 скарг на дії ТЦК — і, за словами самого Лубінця, реальну цифру варто множити щонайменше на три, бо офіційна статистика не враховує порушення, виявлені із соцмереж і медіа. Для порівняння: за весь 2025 рік було зафіксовано 6 127 звернень. Найчастіші скарги — застосування сили, приховування знаків розрізнення і використання балаклав під час перевірок.

Що робити, якщо перевірка виходить за межі закону

Алгоритм дій

Спокійно вимагайте повної самоідентифікації представника ТЦК — ім’я, документ, службове посвідчення
Демонструйте електронний ВОД з екрана, не передаючи телефон у чужі руки
Ведіть власну відеофіксацію — це ваше конституційне право
У разі вимоги показати вміст кишень, сумки чи вилучити телефон — відмовтесь: це поза межами повноважень ТЦК
Якщо виникає силовий тиск — телефонуйте 102 і викликайте поліцію на місце
Фіксуйте свідків, зберігайте власний відеозапис
Про порушення повідомляйте на гарячу лінію Міноборони 1512 або 0-800-500-442
За серйозних порушень (насильство, незаконне утримання, вилучення майна) — звертайтесь до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та ДБР для відкриття провадження за статтями 146 і 365 ККУ.

Під час підготовки статті були використані матеріали: