За перше півріччя 2026 року Міністерство оборони кодифікувало та допустило до використання у військах 1184 нові зразки озброєння та військової техніки. Це абсолютний рекорд за всю історію відомства і на 55% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Дев’ять із десяти кодифікованих зразків — українського виробництва. Детальніше про кодифікацію – у нашій статті.

Що таке кодифікація і навіщо вона потрібна

Кодифікація ОВТ — це процес, за яким виріб набуває офіційного статусу «предмета постачання». Його класифікують, описують характеристики, вносять до Каталогу предметів постачання й присвоюють 13-значний номенклатурний номер НАТО — NATO Stock Number (NSN).

Перші чотири цифри NSN визначають клас постачання за NATO Supply Classification (NSC), наступні дві — код національного бюро кодифікації (для України — 61), а останні сім — унікальний номер предмета постачання.

Система працює за стандартом STANAG 4177 «Кодифікація — єдина система збирання даних», який імплементують усі держави-учасниці системи кодифікації НАТО. Присвоєні номери потрапляють до міжнародного каталогу NMCRL (NATO Master Catalogue of References for Logistics). Завдяки цьому механізму армії різних країн можуть однаково ідентифікувати одну й ту саму позицію постачання, обмінюватися технікою, уникати дублювання закупівель і планувати логістику.

В Україні кодифікацію проводить Міністерство оборони, працюючи за правилами міжнародної системи кодифікації НАТО. Україна є учасницею цієї системи зі статусом Tier 2: найвищим рівнем повноправної участі (як, наприклад, у Польщі чи Румунії). Тому присвоєний українським бюро кодифікації NSN формується в межах NATO Codification System і використовується для однозначної ідентифікації предмета постачання в системі NCS.

Кодифікація дозволяє офіційно включити виріб до системи забезпечення Сил оборони. Для виробника це важливий етап переходу від експериментального рішення до повноцінного елемента військової номенклатури.

Некодифіковані вироби можна купляти та замовляти у виробників та навіть на платформах типу Brave1. Також ці вироби можуть потрапляти до частин як благодійна/гуманітарна допомога, для випробувань, апробації, дослідної експлуатації тощо. Проте вони не встають на баланс частини та часто не мають гарантії як вироби з кодифікацією. 

У випадку якщо продукт потрібно оформити для штатного забезпечення через систему МОУ, кодифікація буде критично важлива.

Рекордні темпи 2026 року

Процедура кодифікації в Україні суттєво прискорилася: кілька років тому вона могла тривати місяцями, а зараз, за умови коректно підготованого пакета документів, новий зразок може отримати номенклатурний номер НАТО протягом до 10 днів. Проте, за свідченням деяких виробників, процес все одно може затягнутись.

Процедура для виробника безкоштовна, а подати заявку можна через вебпортал «Вікно для виробників ОВТ» на mil-tech.mod.gov.ua, де є покрокові інструкції, типові форми документів і окремі роз’яснення для безпілотних систем, засобів РЕБ і боєприпасів.

Процедура допуску до експлуатації та кодифікації залежить від виду продукції. Для безпілотних систем і засобів РЕБ тактичного рівня застосовуються процедури, визначені постановою КМУ №1275 від 11.11.2022 зі змінами. Для боєприпасів — постановою КМУ №902 від 16.07.2025. Для інших зразків ОВТ — постановою КМУ №345 від 25.02.2015

З початку 2026 року Міністерство оборони кодифікувало 413 безпілотних авіаційних комплексів: переважно це ударні дрони коптерного типу та БпАК на оптоволокні. Також суттєво зросла кількість ударних дронів класу front-strike.

Хто вже отримав NSN

Список кодифікованих зразків 2026 року показує, наскільки різноманітним став український оборонний хайтек.

Важкі дрони-бомбери

Frontline Robotics повідомляє про кодифікацію за системою НАТО безпілотників Linza та Zoom, а згодом — роботизованої турелі Buria («Буря»). Інший український виробник, SkyFall, створив важкий дрон-бомбер Vampire («Вампір»). За даними державної програми «Армія дронів.Бонус», за підсумками 2025 року Vampire став найрезультативнішим засобом на полі бою та посів перше місце серед коптерів-бомберів за кількістю уражень.

Великі багатоцільові FPV

У липні 2026-го Міноборони кодифікувало 17-дюймовий FPV-дрон Queen Hornet («Королева Шершнів») від компанії «Дикі Шершні» — і одразу у двох форматах: як окремий виріб і у складі безпілотного авіаційного комплексу. Дрон фактично започаткував в Україні клас важких багатоцільових FPV. Після кодифікації дрон з’явився на платформі Brave1 Market, де підрозділи можуть замовляти його за «е-бали» — бойові бали, які нараховуються за верифіковане знищення ворожої техніки й особового складу.

Дрони з донаведенням і реброзахистом

Компанія Vyriy кодифікувала за стандартами НАТО FPV-дрон VYRIY PRO 10 — ребостійкий апарат із донаведенням, здатний нести до 4 кг корисного навантаження й уражати цілі на відстані понад 25 км.

Ударні FPV від малих виробників

Компанія BPK Systems отримала NSN для FPV-дрона BPK-10 HAMMER-D.

Комплекси керування дронами

У червні 2026 року кодифікували Hornet Vision Ctrl — перший український комплекс, що дозволяє керувати дронами дистанційно з будь-якої точки світу. За даними розробника, пілоти вже вражали цілі на відстані понад 500 км від власного місцезнаходження та демонстрували керування дроном-перехоплювачем Sting з відстані близько 2000 км.

Наземна робототехніка та інша техніка

У липневому переліку кодифікованих засобів — безпілотний авіаційний комплекс «ТАЛІОН», комплекс «Циклоп», наземний роботизований комплекс «Рись+», система UAT.DESNA, модуль донаведення FireFly, повнопривідний електробайк МУЛ.Е і броньована ремонтно-евакуаційна машина INGUAR-4. Серед ударних дронів класу front-strike, які поповнили кодифікований арсенал з початку року, — «Галка», Skyriper Minotaur, «Бешкет», Shturm, «Чумак», «Сокіл», Hydra, «Крук», «Дзига», «Харьок», «Буран», «Білий Вовк» і «Січень».

Окремо Міноборони кодифікує й «дрібніші», але критичні для експлуатації позиції. Наприклад, плата ініціації (пристрій ініціації підриву) для FPV-дронів також може отримати власний NSN, якщо виробник додатково надасть на неї паспорт та інструкцію з експлуатації. Так само окремий номенклатурний номер може отримати наземна станція керування чи платформа наземного роботизованого комплексу, якщо їх постачають і замінюють окремо від основного виробу.

Що кодифікація дає виробнику

Кодифікація зразка відкриває виробнику низку практичних можливостей:

  • Лише кодифікований зразок можна офіційно обліковувати, ставити на баланс і списувати у військових частинах.
  • Кодифіковані БПЛА, наземні роботизовані комплекси та тактичні засоби РЕБ/РЕР можна розміщувати у відкритому каталозі платформи BRAVE1, де бойові підрозділи напряму купують техніку за кошти підрозділу або за «е-бали».
  • Оскільки NSN формується за єдиною міжнародною системою кодифікації НАТО, українська номенклатура стає «читаною» для логістичних систем країн-членів Альянсу. Це передумова для експортних постачань, спільних закупівель і інтеграції в системи забезпечення партнерів.
  • Прискорення процедури кодифікації Міноборони прямо називає одним із факторів рекордного насичення військ новими зразками техніки за перше півріччя 2026 року.

Кодифікація стала частиною стратегії технологічного партнерства України з Альянсом: чим швидше й прозоріше українські компанії отримують NSN, тим швидше їхня продукція може претендувати не лише на контракти зі Силами оборони України, а й на місце в логістичних ланцюгах союзників.